Дурненька
Усі вважали Оксану трохи дурненькою. З чоловіком вона мешкала вже пятнадцять років. Дітей у них було двоє: Марічці чотирнадцять, а Славці сім. Чоловік, Петрик, ходив наліво так відкрито, як на базар без сорому, без заморочок. Вперше зрадив їй на другий день після весілля з офіціанткою у ресторані «Галичина». Далі навіть пальців на руках і ногах не вистачить порахувати.
Подруги не раз намагалися відкрити Оксані очі на цю клоунаду, але вона лише посміхалася лагідно й мовчала.
Оксана працювала бухгалтером на львівській фабриці іграшок. Зарплата, як вона казала, копійки, а роботи як у гречаника маку. Доводилося крутитися й у вихідні, а коли підходила пора квартальних звітів, то й ночами додому не заглядала.
Петрик заробляв добре, але господиня з Оксани як з риби парасоля. Скільки б грошей не дав завжди їх розгрібав вітер. Вічно порожній холодильник, з готового в кращому випадку борщ та котлети з макаронами. І отак жили. Сусіди й колеги дивувалися, коли бачили Петрика з черговою пасією. Додому частенько повертався сухенький, як зимова гілка.
Ой, дурненька та Оксанка, що тільки терпить того гульвісу, зітхають жіночки на лавці під підїздом.
У день, коли Славці виповнилося десять, Петрик прийшов додому і заявив, що більше не може так жити закохався по вуха, сімя не його формат.
Оксано, тільки не ображайся, але буду подавати на розлучення. Ти холодна, як оселедець з холодильника. Навіть господиня з тебе не дуже, а вже про щось інше мовчу
Добре, погоджуюсь на розлучення, цілком спокійно відповіла Оксана.
Петрик ледве з табуретки не впав. Він очікував скандалів, сліз і летючих тарілок, а тут тиша та спокій.
Окей, тоді речі збирай, я не заважатиму. Завтра підїду, а ти ключ залиш під ковриком.
Оксана загадково й весело поглянула йому вслід. Петрик похитав головою: дивно та підозріло Хоча, плюнув й забув, вже подумки плануючи райське життя із новою пасією, без дітей і вічно ображеної дружини.
Наступного дня повів свою Любочку знайомитись із квартирою зазирає під коврик, а ключа немає. Настрій похитнувся.
Не біда, замки заміню та й по всьому, втішає сам себе і пробує відчинити двері: а ключ не те, що не підходить навіть не влазить у замок. Дзвонить у двері.
Відчиняє йому кремезний чоловяга у вишитих тапках та халаті.
Що треба, пане?
Вибачте, взагалі-то, це моя квартира
Петрик вже і сам не був певен.
А документи де? Є показуйте.
Документи, звичайно, дома лишив а його не впускають. Тут пригадав: прописка ж у паспорті залишилася! Дістає паспорт, судомно шукає.
Ось, айдіть прописка!
Чоловік уважно переглянув документ, скривився у посмішці, розгорнув і ткнув пальцем:
Коли востаннє у книжцю заглядав?
Петрик глянув: дійсно, одна печатка прописка, а інша виписка, ще й два роки тому.
Усе пішло прахом. На скандал сил не вистачило, телефонує дружині поза зоною. Чекав біля прохідної фабрики, але й тут облом: Оксана вже рік як не працює там. Марічка вчиться за кордоном, а Славко повинен бути у школі. Біжить у школу а там кажуть: дитина ще з минулого року у іншому закладі, та ще й згідно закону невідомим людям інформацію не дають.
Побитий життям Петрик осів на лавці та схопився за голову. Як це так його тихоня-дружина і таке утнула! Як вона продала квартиру загадка. Думає: ну то нічого, суд усе розставить.
На розлучення прийшов сердитий, майже як пес на нову пошту. Збирався всіх викрити та усе майно назад повернути. І ось, суд, адвокати сюрприз: він сам, власною рукою, підписав Оксані генеральну довіреність на всі операції. Було це два роки тому, коли крутив роман із красунею Ксенею (о, та була пані-вау!). Тоді Оксана заїла його про якісь довідки для Марічки, а він, щоб не морочити голову, дав їй повну свободу дій. Порадився з кумом-юристом і підмахнув усе, що треба…
Сам себе раз-два, і нищеброд. Залишився без квартири, сам-самісінький. А Ксеня, коли дізналася про фінансову діру, зникла, як талони на цукор у девяностих.
Нічого, зітхнув Петрик, хоч на аліменти подасть, я їй фігу нехай подавиться!
Та й тут облом. Замість повістки отримав запрошення на експертизу щодо батьківства. Виявилося, що обидві дитини від іншого чоловіка.
Аннушка Тьфу ти, Оксана згадала весілля: побачила, як Петрик з офіціанткою робить «гарячу страву». У неї щось клацнуло в голові, і вона вирішила відплатити тим самим зрадила теж. Потім почала економити все до копійки, а продукти, які дав чоловік на хліб і ковбасу, справно ховала під подушку. Дітей годувала бабуся, а вдома вітер гудів у холодильнику.
Її мама весь час качала головою:
Дитино, помста тебе зїсть, і діти психіки позбудуться
Але Оксана вперто йшла до своєї мети. І досягла! ДНК-експертиза тільки підтвердила те, що вона й так знала.
Петрика прибило остаточно квартира, діти не його, коханки нема, ще й гаманець уже порожній.
Не жартуйте з ображеними україночками в них вистачить сили і фантазії на все!
