Якось мій брат подзвонив мені й сказав, що разом із сімєю їде у відпустку. Він попросив мене взяти маму до себе, бо не хотів залишати її саму. Я не заперечувала, адже брат і його родина вже довгий час піклуються про нашу маму. Моя мама завжди мала важкий характер і вміла здійняти галас з нічого.
У мене вдома було лише одне ліжко, тому я вирішила поступитися мамі й спати на підлозі. Спершу все було добре. Але коли надійшов час лягати, мама сказала, що їй незручно і щось тисне в спину. А ліжко я нещодавно купувалатам не мало б нічого заважати. Довелось підшукати ще одну ковдру, сподіваючись, що хоч так буде зручніше. Але ні, мами це не заспокоїло. Вона все одно не могла заснути.
Вранці я прокинулася, зварила собі каву і почала збиратись на роботу. Перед виходом мама раптом запитала:
Куди ти йдеш? А хто мені зробить укол?
Я здивувалася, бо ніхто нічого мені не казав про уколи. Зателефонувала братові виявилося, що мама і сама вміє робити собі уколи. Тож я спокійно пішла на роботу, хоча й так уже запізнювалася на півтори години.
Увечері повертаюсь додому мама лежить, ледве дихає. Навіть підняти її було непросто. Виявилось, що вона наїлась усього, що їй суворо заборонено, тому їй стало зле.
Ти зовсім про мене не дбаєш, ось бачиш, що зі мною робиться. Ти хочеш, щоб я померла? сказала мама.
Я не можу покинути роботу й сидіти з тобою цілодобово, відповіла я.
Мама цілком ще може сама за собою дивитись. Просто кілька років тому брат продав мамину квартиру та купив собі трикімнатну на Лук’янівці, тому й забрав маму до себе. Я вже й не знаю, як витримувати всі ці мамині примхи. Вона поводиться як мала дитина але ці примхи зовсім не тішать, як у дітей. Вона буває нестерпна.
Мій брат поїхав у відпустку і попросив мене доглядати за нашою мамою. Ніколи б не подумала, що це мені обійдеться так дорого