Мої батьки жили разом дуже недовго. Коли мені було чотири роки, мій тато одного дня вийшов із дому й більше не повернувся. Смертельна аварія Але від нього після себе залишились лише кілька спільних світлин з дитинства та чимала сума грошей у банку на моє імя, яка щороку зростала.
За кілька років мама вдруге вийшла заміж і народила мого брата. Так сталося, що я опинилася в ролі служниці для вітчима й мами, а ще нянею молодшого брата.
Коли я дивилася, як мама піклується про мого братика, у мене перехоплювало подих від болю вона обіймала його на ніч, цілувала в лоб, читала казки перед сном, купувала йому іграшки й новий одяг.
Мій вітчим теж душі не чаяв у своєму єдиному сині. А мені, здавалося, не дісталося навіть крихти любові але далі було ще гірше. Вони з мамою почали часто сваритися, він почав пити, ночами лунали гучні сварки, і, звісно, найбільше діставалося мені, бо я була в чужому домі і нікому не потрібна. Минуло кілька років, і вони розлучилися.
Пізніше я вступила до університету у Львові й покинула матір з братом, які разом залишились у квартирі, що залишилась по смерті тата. Додому я приїжджала рідко треба було підробляти після занять.
Коли я нарешті повернулася після довгої розлуки, у квартирі вже жили молоді люди, яких я ніколи не бачила. Мама спала на канапі на кухні, а незнайомці виявилися друзями мого брата. Я вирішила поговорити з ними, але стало лише гірше: зранку мене розбудили, змусили поїхати до банку й зняти всі гроші з рахунку, які колись залишив мені тато. Виявилося, мій брат програв в карти величезну суму в гривнях.
Я знову відчула себе тією самою маленькою дівчинкою, яку постійно змушують щось робити й карають за чужі помилки.
Це звучить іронічно, але я приїхала додому, щоб розповісти матері й брату добру новину я чекала дитину й вірила, що нарешті ми зможемо відновити сімю Але усе виявилося інакше. Я зібрала їх усіх у залі й сказала: Збирайте речі відтепер ви житимете у бабусі в селі. Квартира моя, і я більше не збираюся терпіти тут нічию присутність.
Мама з братом лише насміхалися з мене, що тільки підтвердило моє рішення. Я викликала поліцію, і вони допомогли моїм родичам забрати речі та залишити квартиру. Після цього ми з нареченим поміняли замки, і тепер плануємо продати квартиру, щоб купити житло для своєї родини вже в Києві. Я також відкрила новий банківський рахунок, щоб захистити свої гроші від матері вона вже намагалася отримати до них доступ.
Я впевнена, що це рішення схвалив би мій покійний тато. Він завжди хотів, щоб у мене було тільки найкраще.





