Знала я, що мій чоловік має коханку. Вирішила прийняти її на роботу мене назвали божевільною.
Коли я побачила переписку мого чоловіка з тією жінкою, я не заплакала. Я не влаштувала сцен, не кричала. Лише іронічно посміхнулась. Бо я директорка великої міжнародної консалтингової компанії, і мені спало на думку дещо цікавіше за сімейні сварки.
За два тижні я розмістила оголошення про пошук асистентки керівника. Вона подала резюме. Саме фото збігалося з обличчям на селфі у телефоні чоловіка. Захопливо просто: автобіографія непоказна, а фото те саме.
У день співбесіди я зайшла до переговорної в улюбленому темно-синьому костюмі.
Ви кандидатка, так? Прошу сідайте, сказала я, вся впевнена у собі.
Вона подивилася на мене, навіть не моргнувши. Мене й не мала би впізнати він ніколи не показував їй моє фото. Напевно, розповідав, що одружений із якоюсь занедбаною, сварливою жінкою.
То чому ви вирішили працювати саме у цій компанії? спокійно запитала я.
У вас чудова репутація, і я
Просто називайте мене шефе, перервала я її з усмішкою. У нас тут як у великій родині.
Взяла її одразу.
Перші місяці справжній театр. Не можу не визнати працювала вона старанно. Але справжнє задоволення я отримувала щоранку, коли бачила її ще до того, як чоловік виходив з нашого дому і навіть не здогадувався, що через дві години я пю каву разом із його коханкою.
А ви заміжня? запитала вона одного дня під час роботи з контрактами.
Так, дуже щасливо, спокійно відповіла я. А ти? Є хлопець?
Вона засоромилась.
Все складно У нього проблеми у житті.
Тобто він одружений, кинула я недбало. Класика.
Ні! Він мене кохає, просто
Не переймайся, я не засуджую. Серцю не накажеш, правда ж?
Увечері чоловік, як завжди, цікавився моїми справами. Я розповідала кумедні історії з офісу й згадувала між іншим нову асистентку дуже наполеглива. Він не запідозрив нічого. Чоловіки, що зраджують, дивно наївні.
На шостому місяці я її підвищила.
Ви виконали блискучу роботу. Я хочу вам запропонувати очолити наш новий офіс у Гонконгу. Це виняткова можливість. 80% надбавка до зарплати, житло, контракт на три роки.
У її очах загорілося захоплення.
За кордон? Але тут у мене є одна людина.
Кохання на відстані витримує тільки справжнє, сказала я й легко торкнулася її плеча. Якщо не витримає, значить, того не варте. Повір, я знаю.
У ті тижні чоловік був нестерпний. Вони лаялися телефоном, а я вдавала, що сплю. Нарешті вона поїхала. Заплакана в аеропорту, як мені розповів водій, що випадково опинився там.
Її робота за кордоном стала справжнім успіхом. Звіти були ідеальні. А чоловік раптом став уважним, мов знову закохався напевно, розїдала провина. Квіти, романтичні вечори, обіцянки обовязково оновити весільні обітниці.
Як мило.
Рівно через рік після її прийняття на роботу я зателефонувала їй через відеозвязок.
Нам треба поговорити.
Її обличчя вмить напружилося.
Ми змушені розірвати ваш контракт. Реформування компанії. Таке життя.
Що? Але я лишила тут все! Своє життя!
Розумію. Шкода, що ти залишила того складного чоловіка заради цієї роботи. До речі, зробила паузу, передавай йому привіт, коли повернешся. Хоча сумніваюсь, що він тебе чекатиме: останнім часом він дуже зайнятий підготовкою до нашого з ним святкування 10-річчя шлюбу.
У кімнаті панувала священна тиша. На її обличчі зявився відчай та шок, коли вона зрозуміла, хто я.
Тобто ти все знала
Від самого початку. Твоя компенсація вже перерахована. Раджу витратити її на терапію. І наступного разу, коли одружений чоловік казатиме тобі, ніби дружина його не розуміє, запитай, чи вона керує бюджетом у десятки мільйонів гривень. Бо така жінка розуміє набагато більше, ніж йому здається.
Я вимкнула дзвінок.
Того вечора чоловік повернувся додому з пляшкою ігристого:
Святкуймо! Сьогодні рік, як у нас пішло все настільки добре.
Я підняла келих разом із ним, смакуючи кожен ковток.
Ніколи йому не розповіла. Навіщо руйнувати його уявний спокій? Своє я вже отримала. Він і не зрозумів, що справжня помста була саме для нього.
А ти що думаєш холодна, виважена помста краще за пряму розмову? Чи все ж варто завжди казати правду у вічі?
