У моєї мами велика родина. Раніше в неї було шість братів і сестер, але зараз залишилося трійко. Мама та одна її сестра живуть у нашому селі на Полтавщині. Влітку вони важко працюють на городі, а взимку живуть з того, що вдалося заробити в сезон і виростити своїми руками.
Інша мамина сестра Одарка давно переїхала до Києва. Вона має великий просторий дім під Обуховом і хорошу квартиру біля Дніпра. Її чоловік очолює будівельну фірму. Хоч Одарці та її родині живеться зараз заможно, вони теж свого часу росли в селі, і мама з тіткою часто допомагали їм у молодості, ділилися останнім. Але тільки-но Одарка розбагатіла, про рідню забула.
Якось мама випадково дізналася від знайомих, що у Одарки недавно відбулося весілля улюбленої доньки, Явдохи. Мамі стало ніяково й боляче, адже її навіть не запросили на це свято. Через сором вона зробила вигляд, що знала про весілля від самої Одарки, щоб не осоромитись перед односельцями. Бо кому ж не було б гірко, якби рідна сестра не покликала на весілля племінниці!
Прийшла додому мама, розповіла все іншій сестрі Ганці. Обидві були дуже вражені. Вирішили хоч зателефонувати й привітати може, стане їй соромно. Але та сухо відповіла: “Дякую”, і одразу поклала слухавку.
Та, видно, щось таки ворухнулося в її душі Одарка з родиною приїхала до нас із Києва, до того ж із дорогим вином і гарною свининою. Проте мама була настільки ображена, що відразу попросила їх покинути дім. Вона сказала: якщо їм було соромно запросити свою сільську рідню на ресторан, бо ті начебто не годяться для міських гостей, тоді й нічого їздити на гостину до нас.
Чоловік Одарки, Олексій, не зміг втриматися і кинув, що їм дійсно було незручно бачити нас у ресторані, мовляв, “ще б й ресторан свининою провоняло”. Це остаточно розбило мамине серце. Вона вигнала їх зі словами, що не хоче їх бачити в своєму домі ніколи. Ганка теж підтримала маму, й оголосила, що з такою ріднею їй більше не по дорозі.
І життя навчило: навіть найближчі можуть забути добрі справи й родинну підтримку, якщо в серці не залишилося вдячності. Образа ж розділяє людей більше, ніж відстань і багатство. Не важливо, скільки в тебе гривень, а важливо, скільки добра в душі та щирості у стосунках з рідними.
