Свекруха була дуже здивована, коли прийшла до нашого саду і побачила, що там немає жодних овочів чи фруктів.
Батьки мого чоловіка, пані Галина та пан Олександр, мали невелику дачу під Львовом. Вони вирішили віддати нам цю земельну ділянку, бо вже не мали сил і здоровя доглядати за усім господарством. Бабуся чоловіка, Катерина, дуже любила садівництво вирощувала огірки, помідори, яблука, закручувала їх у банки, а потім пригощала ними сусідів. Тепер весь клопіт випав мені.
Тепер у нас зявився сад, де вистачає місця для шашликів і відпочинку на вихідних. Але була одна умова я не хотіла поратися на городі, тому чоловік Андрій запропонував посадити декоративні квіти. Грошей у нас вистачає, щоб купувати продукти на ринку чи в супермаркеті. Від грядок ми відмовилися, засіяли газон, і тепер маємо простору подвіря.
Коли свекруха Надія Миколаївна прийшла до нас у гості й побачила, що город поріс травою, а овочів і фруктів немає, була неприємно вражена. Вона сказала, що я нікудишня господиня, все псується в моїх руках і нічого не ладнається. Нещодавно до неї в гості зайшов сусід дідусь Степан та запитав, чи не залишилося у неї закруток. Вона дістала банку засушених квітів і пожартувала, що це все, що лишилося від її смачних закруток. Додала, мовляв, можна забрати цей букет додому, а онукам замість маринованих огірків тепер згодяться квіткові аромати, бо я невістка вже не здатна займатися городом.
Я була шокована словами свекрухи і ледве тямилася на місці. Проте незабаром вона несподівано запропонувала знову обробляти власну ділянку, щоб виростити овочі. Я не знаю, як вчинити: все вже давно сплановано, але тепер замість газону і дитячого басейну, можливо, зявиться справжній город…
Життя вчить, що кожна родина сама обирає, як жити і що вирощувати у своєму саду. Важливо чути й розуміти одне одного, бо щастя не завжди в банці маринованих огірків, а у любові, взаємоповазі й затишку, який створюємо разом.
