Мені вже 58, і я нещодавно прийняла рішення, яке мені далося дуже важко я перестала фінансово допомагати своїй доньці. Це не тому, що я її не люблю і не тому, що стала скупа.
Моя донька Лада вийшла заміж за чоловіка, який із самого початку не дуже прагнув працювати. Він постійно змінював роботу, щоразу вигадуючи нові причини: то начальник поганий, то розклад не той, то зарплата маленька, то колектив не зійшлися характерами. Одне слово, завжди щось не влаштовувало.
Лада працювала, як бджілка, але грошей все одно не вистачало. І щомісяця він приходив до мене з однаковими словами: На комуналку не вистачає, на продукти, на борги, на школу для дітей. І кожного разу я врешті йому допомагала в гривнях.
Спершу мені здавалося, що це тимчасово, просто якийсь непростий період. Думала от-от візьметься за розум, стане справжнім чоловіком, візьме відповідальність.
Але роки летіли, а нічого не мінялося. Він, як лежень, днював удома, спав допізна, ганяв на вулицю з друзями, обіцяв, що ось-ось знайде роботу. І по факту мої гроші покривали витрати, які мав би взяти на себе він а ще гірше і його пиятики.
Він навіть не шукав роботи, бо добре знав: як би не було мама Лади все одно дасть грошей і виручить з біди.
Лада теж не сильно з ним сперечалася. Їй було простіше піти до мене і попросити, ніж налаштовуватися проти свого чоловіка.
І якось так сталося, що я роками сплачувала чужі рахунки й тягнула на собі чужий шлюб.
А потім прийшов той день, коли донька нагадала за терміновий випадок і ніби між іншим проговорилася, що гроші насправді потрібні, щоб покрити борг, який її чоловік набрав, граючи в більярд в компанії друзів.
Я взяла і спитала:
А чому він не працює?
А вона така:
Я не хочу його тиснути
Тут я вже не стрималася. Сказала:
Я завжди буду поруч підтримувати її морально, бути поруч з нею та внуками. Та поки поряд з нею буде чоловік, який нічого не робить і не хоче брати відповідальність, грошей більше не дам.
Лада плакала, кричала навіть, казала, що я її покинула.
Це один із найтяжчих моментів у моєму житті як мами
Скажи мені, може, я не права?..
