Моя сестра просить мене виїхати з власної квартири, бо вона чекає дитину. Це взагалі нормально, що таке відбувається?
Ще багато років тому наші батьки купили для мене й сестри двокімнатну квартиру у Києві. Вони тоді казали, що колись ми зможемо її продати й розміняти на дві однокімнатні, щоб у кожної з нас було своє житло.
Згодом сестра познайомилася з хлопцем, вони одружилися. Вона запитала мене, чи не проти я, щоб вони з чоловіком жили разом зі мною у нашій квартирі. Я погодилась.
Спочатку все було добре, поки сестра не дізналася, що вагітна. З того часу вона з чоловіком почали наполягати, щоб я переїхала, щоб їхня майбутня дитина могла жити в моїй кімнаті. Скажіть, це нормально? Чому я маю погоджуватись на це, якщо половина квартири належить мені на законних підставах? Я зараз навчаюся, мій дохід це лише стипендія і неповна зайнятість. Навіщо мені знімати житло, якщо заробленого навіть не вистачить на оренду в Києві?
Спочатку сестра натякала на переїзд, а тепер починає казати прямо. Вона вже планує, де стоятиме ліжечко для дитини, які шпалери вибрати в моїй кімнаті. І говорить про це так, ніби я тут ніколи й не жила. Але я не збираюся виїжджати, адже це і мій дім.
Я розповіла про все мамі і татові. Мама тільки віджартувалася, мовляв, з вагітними таке буває й все пройде. Просила мене не звертати уваги на слова сестри. Але як це ігнорувати, якщо мене щодня намагаються вигнати з власного дому?
Чесно кажучи, я почуваюся гостею у своїй же квартирі, а сестра не збирається змінювати свою думку. Що мені тепер робити?
