Мав великі сподівання, що моя мама нарешті вийде на пенсію, перебереться у село і залишить мені та моїй дружині свою трикімнатну квартиру!
Хочу розповісти про свою сусідку Катерину. Їй зараз 68 років. Колись вона жила сама у своїй просторій трикімнатній квартирі в Києві. Та нещодавно Катерина вирішила здати своє житло в оренду й вирушити у подорож Україною.
Її донька прийшла до мене й почала скаржитися:
Що це таке з мамою? Я так розчарована! Тепер моя свекруха репетує, що на старості літ і я зовсім розгублю розум, мовляв, яблуко від яблуні недалеко падає. Ми з чоловіком нещодавно взяли кредит на машину. Вже два місяці накопичилися борги. Я так розраховувала на маму: вірила, що вона допоможе нам! А вона просто здала квартиру й поїхала у подорож!
Я з подивом дивився на Оксану: навіщо мама має сплачувати їхній кредит за авто? Тим часом Оксана продовжувала:
Свекруха страшенно сердита, що ми живемо з нею в її квартирі, а моя мама, замість допомоги, здає власну квартиру…
Я розумів, що Оксана чекає на співчуття від мене. Але я щиро погоджуюсь із вибором Катерини. Вона має повне право організувати своє життя так, як їй хочеться. Чому люди переконані, що якщо жінка виходить на пенсію, то повинна весь час присвячувати дітям та онукам? Це ж неправильно! Я запитав у Оксани:
Чому ти не розраховуєш на себе і на чоловіка? На свої сили? Чому за 15 років шлюбу ви не назбирали грошей на власне житло? Тоді б і сварок зі свекрухою не було.
Оксана виголосила:
Я ж так сподівалась: коли мама піде на пенсію, переїде у село, а ми з чоловіком отримаємо її трикімнатну квартиру!
Я вирішив трохи пожартувати й сказав:
А якщо Катерина ще заміж вийде? От у мене знайома поїхала до Туреччини на відпочинок, там познайомилася з чоловіком і вийшла за нього заміж, живе тепер щасливо. Може й Катерина так зробить!
Оксана подивилася на мене, наче бачила вперше. А я нещодавно переглядав фото Катерини у соцмережах: вона писала, що відпочиває з насолодою і вперше за довгий час справді щаслива. Я щиро радів за неї. Думаю, вона вчинила мудро. Вік не перепона для щастя та нових захоплюючих подій.
Цей випадок навчив мене важливому: ніколи не треба розраховувати тільки на батьків чи родичів, а слід набиратись сили і впевненості для власного життя. Життя належить нам, і кожен заслуговує на свободу вибору.
