Свекруха вирішила оселитися в моїй квартирі та віддати свою доньці.
Мій чоловік, Андрій, виріс у великій родині. Моя свекруха Наталя народжувала дітей, поки не зявилася на світ її довгоочікувана донька. Дивна стратегія, але мені не личить судити про це.
Коли одружився, думав, що мені пощастило. Андрій здавався відповідальним, мужнім, сильним. Він знав ціну сімї, але ніяк не міг відокремитись від мами та молодшої сестри. Свекруха особливо не переймалася синами, натомість майбутнє доньки завжди було для неї на першому місці.
Сестру чоловіка звати Квітослава. Коли я з нею познайомився, їй було десять. Спочатку це мене не напружувало, та роки минали почало докучати. Квітослава не хотіла вчитися, зв’язалася з сумнівними компаніями, а всі проблеми доводилося вирішувати Андрієві. Вона могла зателефонувати йому посеред ночі й просити про допомогу.
Я мав надію, що Квітослава виросте, вийде заміж і все налагодиться. Але ні! Коли вона захотіла одружитися, свекруха змусила синів скинутись на весілля, бо у неї самої не було грошей. Наречений був неладний заробляв копійки, тому молодята були змушені жити разом зі свекрухою.
Зявилася одна дитина, згодом ще й друга… Тоді Наталя зрозуміла: так довго разом жити неможливо. І вирішила знайти вихід переїхати до нас, а свою квартиру віддати доньці. Але ж мою двокімнатну квартиру я купував за свої гривні чоловік жодної копійки не дав! Дивно, але його це влаштовує, він каже: “Моя мама тобі допоможе”.
У нас двокімнатна квартира. Я не хочу поступатися своїм комфортом і ділити власний простір з кимось ще. Свекруха впевнена, що ми їй винні, бо мій чоловік старший син і повинен дбати про батьків.
Я кохаю Андрія, розлучення навіть не розглядаю. Але як достукатися до нього? Як пояснити, що життя з його матірю це справжнє пекло? Може, хтось порадить, що робити…
