Слухай, хочу тобі розказати одну історію, якраз із тих, що життя любить підкинути. Мій брат жив із першою дружиною дуже довго. Вона була така собі корислива й язиката, та ще й до його батьків із самого початку ставилася гидко. Він усе це терпів роками, поки вже межа не настала подав на розлучення. Згодом вдруге одружився. У дружини була донька від попереднього шлюбу, сам він так і не мав дітей ні в першому шлюбі, ні в другому. Але доля знову підклала випробування: його нова дружина невдовзі померла.
Донька дружини, яку він вважав наче своєю, теж швидко виросла, вийшла заміж і поїхала жити окремо. Мій брат вирішив навести лад у квартирі й зробити ремонт. Коли він розібрав стару полицю з книжками, знайшов купу різних документів, а заодно і цілу пачку листів.
Якась дівчинка писала у листах до тата, що дуже його любить, що чекає на відповідь і засмучується, коли тато мовчить. Розповідала, як навчається у школі, що нового трапляється в житті. Коли брат глянув на зворотну адресу, в нього аж серце впало. Свого часу він служив у маленькому містечку десь поблизу Черкас, там і закохався. А зясовується, що тоді він дівчину залишив вагітною й навіть не знав про це, а перша дружина всі ці листи приховала від нього!
Він так розлютився, що одразу набрав колишню і все в неї вияснив. Виявилось, це таки правда у нього є рідна донька. Добре, що зараз двадцять перше століття: його прийомна дочка допомогла знайти цю дівчину через інтернет.
Через кілька днів зателефонувала справжня донька. Уявляєш його стан? Він зовсім розгубився, не знав, що сказати, як пояснити стільки років мовчання. А вона, бідолашна, розплакалась у слухавку її мами вже давно немає, вона заміжня, і в брата вже, виявляється, є внучка!
Вони домовились зустрітися. Мій брат ридав від радості нарешті побачить рідну доньку. Він дуже сподівається, що зможе їй усе пояснити, бо ж він нічого поганого не робив, просто навіть не знав, що вона є Якби знав ніколи би її не залишив. Із цим тепер можна спокійно жити далі.





