Одного доленосного дня, я, Марко, простий сільський роботяга, бродив нашою лісосмугою, збираючи сухі гілки для печі. Раптом почув знайомі голоси, що долинали з-за кущів. Переймався цікавістю, обережно придивився крізь листя й побачив запеклу суперечку молодої пари мого сина і дівчини на імя Лада. Лада відчувала прикрість, що вони ховають свої стосунки, і запропонувала почекати ще місяць перед тим, як щось вирішувати.
Мене сильно вразили слова, які почув синові було боляче, але йому довелось іти додому й обдумувати, як із ним поговорити. Поки рубав дрова і чистив картоплю на вечерю, чекав, коли ж син повернеться а він повернувся навіть раніше, ніж очікував.
Щойно хлопець зайшов до хати, я не витримав: Про що ти думаєш, синку? Чому не сказав мені раніше про Ладу? Вона чудова дівчина працьовита, з розумом, заощадлива кожен чоловік мріє мати таку поруч! А ти поводишся з нею так, наче вона чужа! Не потерплю, щоби Лада відчувала зневагу, навіть із твого боку! Син, заскочений напором, сердито буркнув щось і вискочив із хати, прихопивши кілька яблук і грюкнувши дверима.
Після тієї події відносини сина з Ладою, як і наші з ним, стали напруженішими. Далі гірше, адже після останньої зустрічі Лада наполягла, щоб їхній звязок не був більше таємницею. Син намагався поговорити з нею, але це знову завершилось сваркою, і Лада вже вимагала, щоб він офіційно робив їй пропозицію.
Переситившись тією драмою, я вирішив узяти справу в свої руки. Зайшов до дому Лади, обміркував все з її батьками та домовився про весілля молодих без відома сина. Ладі сказали, що коханий у справах мусив поїхати до Львова за запчастинами для машини сусіда.
Повернувшись додому, син був здивований, побачивши Ладу, що чекала його на порозі. Спантеличений, він запитав: Ти що тут робиш? А Лада впевнено відповіла: Я тепер тут живу! Хіба ти не мав на меті одружитися зі мною? Такі несподівані весілля у нашому селі не були рідкістю.
Спершу син сердився на моє втручання, але зрештою зрозумів, що кращої жінки йому не знайти. Так вони стали ще ближчими й щасливішими разом, а син з часом оцінив усе, що я зробив і зрозумів, що діяв я тільки з любові до своєї сімї.
