Роберт дізнався про зраду своєї дружини, Анастасія сама зізналась йому в усьому, стоячи перед ним на колінах, з мокрими від сліз очима, благала пробачити її. Роберт не розумів, як могла Анастасія так вчинити. Хоча вона часто робила щось необдумане, цього разу біль колов серце особливо. Уже на другий день після весілля Анастасія зізналася: взяла кредит, тож тепер обоє повинні були виплачувати борги у гривнях. Потім Роберт помітив: дружина раптово злягла, і терміново викликали “швидку”. З’ясувалося, що Анастасія втратила дитину, і зараз для її організму настали тяжкі ускладнення. Роберт навіть не здогадувався, що його дружина була вагітна.
Зараз ми обоє маємо хорошу роботу, отримуємо гідні гроші, навіщо нам псувати фінансове становище через дитину? А тепер ще й зрада… тремтячи голосом пробурмотіла Анастасія.
Аби якось полегшити свою вину, дружина сама вигадала “геніальний” план: щоб Роберт теж зрадив їй тоді він не матиме претензій, а докори сумління зникнуть самі собою. Вона навіть познайомила його зі своєю приятелькою Іриною, високою, стрункою, з русявим волоссям та іскристою усмішкою. Але Роберт не зміг… Його розривала зсередини абсурдність ситуації!
Ти не чоловік, чи як? із викликом питає Ірина.
Я звичайний українець, і свідомо зраджувати дружину не можу, тихо відповів Роберт.
Він прийшов додому у тяжкому настрої. Не мав навіть бажання заговорити з Анастасією, не міг бачити її очі. Зібрав речі й поїхав жити до товариша у Київ. Минув час Анастасія телефонує:
Я вагітна, тож доведеться повертатись до родини. Думай про відповідальність.
Та Роберт уже не бажав нічого: ні цієї дитини, ні сімї, яку колись любив. У супермаркеті він раптом зустрічає ту ж саму Ірину.
Ти ще тут? Думала, план Анастасії із вагітністю спрацював, з іронією підкидає вона.
Роберт відчув: щось тут не так. Вимагає показати УЗД чи медичну довідку з жіночої консультації.
Чому ти мені не віриш? зранена й розгублена Анастасія.
Після того, що сталося, не повірю на слово!
У неї не виявилось жодних підтверджень. Роберт зрозумів: вдруге став жертвою обману. Він твердо подав на розлучення… і нарешті сказав собі правду, якої довго не міг вимовити: досить жити ілюзіями.
