Мій чоловік має коханку. Це зовсім не турбує мене ні краплі ревнощів чи незручності. Якось мені навіть випало зустрітися з нею. Замість того, щоб сваритись чи мовчати, ми довго розмовляли за кухонним столом під лампою, що тремтіла так само, як мій чай у чашці. Справжнє диво: вона виявилася доброю людиною. Говорили про всяке про дитинство на Подолі, про улюблені різдвяні страви, навіть бігли із сміхом шукати подарунки один одному. Після тієї зустрічі нам здалося, ніби ми знайомі сто літ і встигли стати приятельками.
А згодом мій чоловік і вона вирішили зіграти весілля. Не справжнє, звісно ж, а якусь дивакувату, майже казкову церемонію «понарошку». Мене це не засмутило, навіть, навпаки я допомогла їй обрати весільну сукню з білого вишитого полотна, вона ж підібрала мені вечірню сукню насиченого синього, над якою світло лампи гралося, як хвилі Дніпра. Вирішили влаштувати все у нашій київській квартирі, просто під яблуневими квітами на фіранках. Я була свідком. Всі гомоніли та сміялись, забувши, що такого не буває церемонія без жодного РАЦСу, порушені всі життєві закони.
У день «весілля» прокинулись рано, схожі на дітей, готувалися до якогось вистави допомагала коханці застібати дрібненькі ґудзики на її сукні, щось шепотіла їй на щастя. Ми, йдучи коридором, дали одна одній слово лишитися подругами назавжди, як у старих українських казках, де дружба цінніша за скарби. Потім вона та мій чоловік начитали одне одному обітниці і обмінялись обручками із хлібної скоринки, поцілувались так пристрасно, ніби гуркотів грім весняної зливи.
Перша їхня шлюбна ніч пройшла також у нашій оселі. Але коли мій чоловік заснув, його коханка тихенько спустилася на кухню, де ми з нею пили узвар і довго про щось щебетали, ніби родичі, які віднайшли одна одну після розлуки. Мали так багато спільного аж дивно!
Жодного приниження не відчуваю. Можу навіть сказати, що відчуваю певне щастя. Адже в новій подрузі я знайшла людину, з якою можна разом піти на базар на Бессарабці, поблукати Літнім садом чи поплавати у басейні на Оболоні. Думаю, моя дружба з коханкою чоловіка важливіша, ніж будь-який чоловік чи їхні примари в снах.
Що скажете про таку дружбу чи не дивна вона, як український сон?
