Уяви собі таку сцену: твоя донька-підліток вийшла у місто з друзями. Ну, звісно ж, як нормальний батько чи мати, ти набираєш її, щоб спитати, чи все нормально. Трохи напружена, але каже, що все в порядку. Але ж ти знаєш, це не знімає тривоги, поки згодом не дізнаєшся, що вона, наприклад, вперше спробувала алкоголь чи щось гірше.
Я читала про одного священика Станіслава Плахотнюка, він це дуже добре розуміє, бо й сам виховував сина Остапа. Станіслав, виріс у родині священика, от і пам’ятає, як непросто буває триматися перед однолітками. Він довіряв Остапу, але дуже хотів, щоб син довіряв йому у відповідь. Так і вигадав свою фішку секретний код, таке собі СОС.
Після відвідин підліткових реабілітаційних центрів Станіслав багато спілкувався з молоддю і ставив таке питання: У кого з вас була ситуація, коли вас змусили робити щось, що вам не до душі, страшно чи незручно, але ви піддалися тиску, бо не хотіли, щоб над вами сміялися? І не знали, як вийти з цього?. І майже всі підлітки підіймали руку.
Станіслав потім написав про це так:
Був день, коли Остап збирався на якусь тусівку. Я сказав: синку, якщо щось піде не так, тобі стане некомфортно, просто напиши X в месенджер мені, мамі, або комусь із братів чи сестер. Хто отримає цей знак, через пару хвилин дзвонить Остапу. Розмова приблизно така:
Алло, слухаю.
Остап, трапилось дещо. Я повинен забрати тебе просто зараз.
Що сталось?
Розкажу по дорозі. Чекай, буду за пять хвилин.
Після цього Остап без зайвих пояснень каже друзям: Вибачте, вдома сталась ситуація, мушу йти! і зникає. В очах друзів він не тікає, а ніби має справи.
Головне тут, щоб ти як батько/мати завжди був на боці дитини і підтримував, не ставив у безвихідь. Бо по-іншому можна втратити довіру підлітка, а відбудувати її потім дуже важко. А ось така проста схема допомагає дитині навчитися самому обирати правильне, і саме це найцінніше, що ми можемо дати нашим дітям!І знаєш, що найцікавіше? Згодом Остап жодного разу не написав того X. Але він навчився не тільки довіряти батькам, а й сам собі. І коли надходили оті складні моменти вибору, він вже знав: сила не в тому, щоб піддатись чи встояти а в тому, щоб знати, що тебе завжди підтримають. Саме ця впевненість ставала його справжнім секретним кодом у житті.
Бо найбільший захист підлітка це відчуття опори. Коли є до кого звернутися, навіть просто подумки, не так страшно виходити у цей непередбачуваний світ дорослих рішень. І, можливо, саме це просте батьківське я поруч, якщо треба найбільший подарунок, який ми можемо залишити нашим дітям.
