Вітчим привів до нас з мамою свою доньку та онуку

Моя мама вийшла заміж одинадцять років тому. Вітчим, Филип, мав доньку від першого шлюбу, яку звали Лада, їй тоді було чотирнадцять. Филип залишив ту квартиру своїй колишній родині відмовився від усіх прав на житло, і переїхав до мами і мене, в той самий київський двокімнатник, який ми отримали у спадок від мого батька. З того часу він жодного разу не бачився зі своєю донькою вона сама відмовлялася спілкуватися. Він просто справно платив аліменти і це була межа його участі в житті Лади.

Я не скажу, що в мене з вітчимом були добрі стосунки, чи що я до нього привязалася. Він не кричав, не піднімав на мене руку, та й виховувати мене то було вже занадто пізно: мені тоді було шістнадцять. Я прожила з ними три роки, потім вийшла заміж і народила сина. Довелося переїхати забрати чоловіка додому мені не дозволили: мама й Филип відмовилися жити разом із чужинцем під одним дахом.

Від самого початку відносини мого чоловіка з мамою не складались. Филипові було байдуже, з ким я вийшла заміж, він не втручався. Мама допомагала мені із сином не відмовлялася посидіти з онуком. Раніше. Останнім часом я подзвонила і попросила її забрати малюка з дитячого садочка у відповідь почула, що не може: доглядає онуку Филипа.

Я одразу згадала десь є дочка мого вітчима. Отже, вона народила і перед мамою тепер нова внучка. Проковтнула я цю відмову, але це була не єдина така ситуація. Щось мене насторожило, і я вирішила навідатись без попередження.

У квартирі нікого не було. В кімнаті стояло дитяче ліжечко, усюди висіли дитячі речі. І ковдра на моєму ліжку була зімята. Я подзвонила мамі з вимогою розяснень.

Лада живе з нами, відповіла мама. Филип сам їй дозволив, я теж не проти. В неї складний період, вона сама з немовлям. І тут же напустилася на мене: Ти взагалі вмієш попереджати, якщо приходиш у гості?

Гості? Куди гостей? Додому. У свій дім. Мало того, що чоловік моєї мами з багатою біографією живе в моїй квартирі, поки я з чоловіком тулюся по зйомках і плачу іпотеку, тепер ще й Лада з дитиною оселилась у МОЇЙ кімнаті? Виходить, я повинна працювати на банк, а вони просто користуються житлом і навіть не обтяжують себе вибаченнями?

Я була в люті. А додому вони повернулися, і мама ще більше підлила масла у вогонь. Вона сказала Ладі йти до своєї кімнати й зачинились, а мене потягла читати нотації про поведінку. Я була шокована.

Поки Лада тут житиме, інакше не буде, заявила вона.

Я поцікавилася, що з тією квартирою, яку Филип колись залишив своїй колишній родині.

Це не твоє діло, відрізала мама.

Мене просто розривало від обурення: не моє це діло, доки у МОЇЙ кімнаті не живе чужа дівчина із дитиною!

Ми з мамою добряче посварилися, вперше так серйозно. Я поставила питання руба: або Лада переїде, або я офіційно впишу чоловіка, і ми вїжджаємо у квартиру. Мама відповіла, що віддасть свою частку Филипові і що мені краще заспокоїтись думаючи начебто про мої інтереси. Я зателефонувала Филипові по дорозі додому. Він сказав коротко: Не твоя справа, хто де живе, я сюди можу кого хочеш приводити, це мій дім.

Чоловік порадив не витрачати нерви: ми не біля розбитого корита, житло у нас є, син скоро піде до школи, все владнається. Запевнив, що моє роздратування суто через те, що мама впустила до нашого дому чужинців без дозволу, а я сама все одно плачу банку іпотеку. Мама зберегла хоча б формальну пристойність подзвонила попросити побачити онука. Я в тій ображеній образі відмовилася порадила їй гратися з новою внучкою, Ладою. За це вона обізвала мене дурною й сказала, що чекатиме моїх вибачень.

Виходить, ще й я маю просити вибачення! За що? За те, що в мене немає права голосу у власній квартирі? Що донька мого вітчима спить у моїй кімнаті? Я вже почала замислюватися над розподілом кімнат. Та тут мені дзвонить сама Лада. Каже, згодна переїхати, якщо її присутність мене непокоїть, мовляв, не хоче бути яблуком розбрату у нашій родині.

Я їй не вірю. Вона не така проста, як хоче здаватися. І звідки мама взяла ідею передати свою частину Филипові? Це ж саме цього Лада й добивається! Що робити у такій ситуації не знаю. Я відчуваю, що відбувається щось забруднене, і Филип із дочкою щось задумали щоб обвести маму навколо пальця.

Як захистити маму? Може, розділити житло, переоформити, забрати гроші, щоб мамі купити однокімнатну? Або без злості замешкати просто у своїй половині, щоб Ладу вижити і Филипа на місце поставити?

Оцініть статтю
ZigZag
Вітчим привів до нас з мамою свою доньку та онуку