З дитинства мав поганий зір, тому завжди носив окуляри. Коли став старшим, перейшов на лінзи, але все одно траплялися моменти, коли виходив з собакою на прогулянку чи йшов до магазину без окулярів. І якось увечері, коли поспішав у магазин, усе саме так і сталося: вибіг із квартири, спустився східцями з пятого поверху (бо ліфт у нашій багатоповерхівці на Оболоні так і не працює вже роки), і раптом згадав, що забув окуляри. Повертатися було ліньки, тож пішов як є.
Ставши біля полиці з рибними консервами в «Сільпо», став засипати продавця питаннями: «Яка тут риба?», «В чому консервована?» Але коли касир почав обслуговувати інших, я помітив неподалік дівчину. Її силует був якийсь знайомий: кумедний безладний пучок на голові, ніби ріжки, велика червона хустка, довге чорне пальто
Скажіть, будь ласка, який із цих скумбрія в томаті?
Я добре її запамятав ще зі школи ми вчилися у паралельних класах, а її вчителі завжди сварили за яскраво розмальовані нігті та дивакуватий стиль.
Це саме така скумбрія, як вам треба, відповіла вона відсторонено. Ще щось?
Даруйте, я забув окуляри, нічого не бачу
Ми пройшлися разом магазином, згадав кілька кумедних історій про наших вчителів вона усміхалась, інколи тихо сміялась. Після каси я запропонував трохи постояти надворі, вдихнути свіжого осіннього повітря чи випити кави десь поруч. Дівчина розповіла, що працює у ветклініці. Мене це здивувало не очікував такого вибору професії. Обмінялись номерами, поговорили про те, що ще можемо зустрітися.
Вже вдома, вдягаючи окуляри, побачив її повідомлення: прийшло буквально за кілька хвилин після нашої розмови.
«Пробач, я тобі збрехала. Я не твоя однокласниця. Я була у класі А, але в іншій школі. Проте, якщо ти не проти, давай зустрінемось якось на каву. За мій рахунок :)»
Відповів одразу не було причин відмовляти. Ми зустрілися знову, і я не міг відвести від неї очей. Вона виявилася значно гарнішою, ніж я памятав однокласницю. Почали зустрічатися, і досі разом гуляємо по Києву. Інколи вона мене піджартовує: питає, чи дійсно я погано бачу, чи це був просто привід познайомитись. Але я розумію це теплі жарти. І все це не просто випадковість, а подарунок долі.
Життя навчає: навіть якщо ти йдеш кудись, не все бачиш навколо іноді можна зустріти людину, яка допоможе тобі побачити набагато більше.
