Один мій товариш, на ім’я Андрій, завжди мріяв жити безтурботно за чужий рахунок. Він усіма силами намагався догодити дівчині з забезпеченої родини. Я відразу бачив, що кохання там немає, і нічого доброго з такого шлюбу не вийде. Але Андрій був впевнений: заможна дружина стане ключем до щасливого та легкого життя. Можливо, йому можна було б повірити, якби вона сама вміла заробляти гроші. Виявилося, сім’я дівчини мала статки завдяки матері, яка володіла кількома великими магазинами в Києві.
Я вирішив поговорити з ним по-чоловічому:
Ти ж розумієш, що ніхто не буде терпіти ледаря. Бути самостійним і мати роботу це правильно, сказав я йому.
Та кинь ти! Скоро буде дитина, вони цілком мені довіряють! весело відповів Андрій.
Я не міг його зрозуміти. Так вчиняти зі своєю коханою просто несправедливо. Чоловік повинен працювати і утримувати сімю.
Минув деякий час, і мені стало цікаво, як у нього справи. Я поцікавився, де він працює. Зясувалося, що ні він, ні його дружина Оксана нічого не роблять цілі дні сидять вдома: грають у компютерні ігри, дивляться фільми чи сплять. Їх годує теща. Я навіть трохи позаздрив Андрію, все ж таки він досяг свого.
Мати моєї дружини забезпечена, нам ніколи не потрібна буде робота, хвалився Андрій своїм безтурботним життям.
Можливо, так тривало б і далі, якби не проблеми з бізнесом. Прибутки мати зменшилися в декілька разів, і вона була змушена влаштувати доньку з зятем на роботу.
Місяць ми не бачилися. І от одного дня Андрій зателефонував і, з хвилюванням у голосі, попросив у борг сто пятдесят тисяч гривень на два тижні.
Шукаю роботу. Пройду співбесіду, отримаю аванс одразу віддам гроші. Ми залишилися зовсім без копійки, сумно сказав мені друг.
На цьому і закінчилося його легке життя. Відтоді як він, так і дружина, почали працювати. Андрій повернув позичені гроші. Ось і все історія про багату сімю. Не варто розраховувати на когось. Потрібно бути незалежним, покладатися тільки на себе. Тільки так можна відчувати себе впевнено й щасливо.
