Доню, чекати тебе в неділю?, питаю я свою Оксану. Звісно, мамо! відповідає вона.
Я почала готуватися до приїзду дітей, хотіла щось смачненьке приготувати, щоб потішити їх. У квартирі навела лад, трохи причепурилася. Накрила стіл, усе було підготовлено залишалося тільки чекати гостей. Але минув призначений час, а ніхто так і не зявився. Мене вже починало гризти хвилювання: а раптом щось трапилось? Я мріяла під час цієї зустрічі передати дітям чималу суму вони ж так давно мріяли про нову машину. Не витримала, набираю номер Оксани. Вона бере слухавку, сонна така, ледве прокидається:
Мамо, я зовсім забула, що ми сьогодні повинні були заїхати
Тобто я дві доби готувалася, все накривала, а ви не приїдете? Сьогодні ж, до речі, мій день народження
Мамо, чесно, вибач, у нас був шалений тиждень. Завтра точно заїдемо! Не переймайся
Поклала слухавку, серце защеміло. Все, що приготувала, довелося викинути. Я так засмутилася, що спакувала речі, взяла ті гроші для дітей і купила собі путівку в Трускавець. Відпочинок видався справді казковим. Якось у парку до мене підходить чоловік, симпатичний, статечний, запрошує на каву. Звати його Михайло. Колись працював суддею дуже цікаво з ним спілкуватись, стільки різного розповідав, а я ділилася своїм життям.
Ми якось непомітно закохалися одне в одного. Ще на відпочинку Михайло запропонував мені переїхати до нього: У мене квартира в Львові і гарна пенсія. Будемо разом ходити в театр, у кіно, відпочивати Я розгубилась думала про дітей, про онуків…
А як же вони?
Вони вже дорослі, мають власні справи. Повір, вони обовязково до нас приїдуть, заспокоїв мене Михайло.
Тоді чомусь пригадався мені той день, коли Оксана так легко забула про мій день народження. І я погодилась.
За тиждень ми повертаємося додому. На дверях квартири висить оголошення з проханням допомогти знайти зниклу жінку.
То це про тебе написано?, питає Михайло.
Це, мабуть, Оксана постаралася. Вона поняття не мала, що я поїхала на відпочинок.
Ну ти даєш
І тут раптом на сходах зявляється Оксана:
Мамо! Де ти була? Ми ж усі місця обдзвонили!
Я на відпочинку Ти ж знаєш, у мене теж бувають свої переживання. Оце Михайло. Ми тепер будемо разом.
Я нічого не розумію.
Не хвилюйся, зі мною все гаразд. Хіба ти не хочеш, щоб я була щасливою?
Звісно, хочу.
От і добре! А подивися, що я тобі привезла з відпочинку
Знаєш, навіть не думала, що наважусь на такий різкий поворот у житті. Але нині мені легко.
