Мені вже шістдесят, і я живу сама у своїй квартирі в самому центрі Києва. Дітей немає, чоловіка також. Хоча колись була заміжня. Коли мені виповнилося двадцять пять, я вийшла заміж із великої любові.
Втім, шлюб завершився через зраду мого чоловіка. Він привів коханку прямо до нашої квартири. Я не могла витримати такого приниження зібрала речі й переїхала до мами з татом. За два місяці після розлучення я несподівано дізналася, що вагітна.
Чесно кажучи, я не хотіла розповідати про це колишньому, і ніколи не звязувалась із ним. Вирішила: сама вирощу свою дитину. Коли народилася мій син, лікарі принесли мені трагічну новину: «Ваш син дуже слабенький, але це ще не все. У нього невиліковна хвороба. Він буде щасливий, якщо зможе дожити до одинадцяти чи дванадцяти років.»
Я була в розпачі не знала, що робити, куди бігти. Я виховувала сина, кожного дня годувала його грудьми, але в голові звучали лише одні думки: скоро я його втрачу.
Син прожив до пятнадцяти. А через тиждень після цього помер і тато. Я втратила двох найдорожчих людей одразу.
Батько залишив мені свою квартиру, простору і світлу, в самісінькому центрі міста. Я жила сама всі ці роки, у моєму житті було мало чоловіків. Я знову дуже хотіла дитину, але боялася повторити трагедію, тому не ризикувала. У сорок пять я купила компютер, щоб спілкуватися з родичами і читати новини.
Родичі дізналися, що я одна, й почали навідуватися то з подарунками, то з сувенірами. Звично цікавилися, чи я вже склала заповіт, і якщо ні, одразу починали скаржитися на свою ситуацію з грошима, бо ж гривні нині нелегко заробити. Деякі навіть підсиджували інших, щоб виглядати найкращими в моїх очах. Але ж я точно знаю, кому залишу свою квартиру: є у мене одна подруга, і її донька завжди мені допомагає, нічого не просячи натомість.
Моя родина ж переймається лише квартирою. Зрештою, я припинила з ними спілкуватися але це не зупинило їх.
Одного дня мій двоюрідний брат подзвонив мені та нахабно запитав, чи я ще жива і кому дістанеться квартира. Мені було так образливо, що я заблокувала всі їхні номери, щоб більше жоден не писав і не дзвонив мені.
