Котика зрадили, виставили на мороз, закрили серце через результати аналізу. Узимку, серед снігопаду
Кота на ім’я Стецько знайшли біля підїзду того самого будинку, де він мешкав. Бідолаха безпорадно бігав від однієї стіни до іншої, жалісно нявкав, дряпав холодні залізні двері й навіть намагався їх гризти. Він несамовито боявся вулиці, бо ніколи до того не опинявся поза рідною квартирою. Домашній, теплом розпещений, довірливий котик кидався на кожного, хто проходив повз: сусідам, незнайомцям. Терся об ноги, трусився і заглядав просто в очі, ніби благав урятувати його від цього страшного світу, куди його викинули прямо з мякого лежака поруч з батареєю. На мороз, крізь морозний вітер і сніг, з надією, що хтось його пожаліє.
Причина була до неймовірного банальна. Господиня вирішила завести ще одного улюбленця побачила оголошення про те, що безкоштовно віддають породистого кота, і не змогла втриматися. Кураторка наполягла перевірити здоровя того кота, що вже жив удома. Зробили аналізи, і результати показали наявність у Стецька вірусу імунодефіциту кішок. Однак жодних проявів хвороби не було ніякої загрози для людей чи собак він не становив, адже цей вірус передається лише всередині котячих.
До того ж у самого Стецька вірус виявили тільки у лабораторних даних імунітет тримав його, не допускаючи розвитку хвороби. Але жінка вирішила по-іншому: «хворий» котик їй більше не потрібен, мало що може відбутись. Не спробувала навіть розібратись у питанні, не дізналась, що для людей це абсолютно безпечно і просто винесла свого улюбленця на мороз, на чужу і лякаючу вулицю.
Забила на сполох консьєржка. Вона помітила, що Стецько вже не метушиться біля дверей, а тихо притулився на снігу у клубочку. Кіт замерз настільки сильно, що став засинати просто на холоді. А сон на морозі майже завжди точка неповернення. Жінка не пройшла повз: забрала котика у свою кімнату біля підїзду, постелила на свою зимову куртку поруч з обігрівачем і пригостила гречкою з обіду. У тій хвилині звичайна гречка врятувала Стецька трохи тепла і їжі буквально повернули йому життя.
Згодом кота забрали у притулок у Києві. Переохолодження далося взнаки, зате лікування допомогло. Тепер Стецько повністю оговтався, набрався сили, знову довіряє людям. Він кастрований, вакцинований, має ветеринарний паспорт.
Йому лише три роки ще зовсім молодий красень. Дуже лагідний, йому потрібна присутність людини: лапки обіймають, муркотить прямісінько у вухо, ніби співає котячі пісні, а штовхатися головою та «цілуватися» його улюблені ігри. Щоразу Стецькові боляче прощатися з волонтерами й повертатися до клітки. Він безперечно домашній кіт, створений для життя у квартирі, для тепла і ніжності в дбайливих руках.
Вартість життя в тих умовах не виміряти гривнями, бо справжнє щастя для Стецька коли тебе не зрадять.
