Невістка
Ганна Михайлівна поклала на розкішно накритий стіл велике блюдо з печеною качкою й важко зітхнула. Ось-ось повинні прийти сини з невістками.
Молодший син нещодавно оженився весілля справили тихеньке, скромне, аж стидно пригадувати. Та нині так у молоді заведено. Вона ж би з чоловіком з шиком відгуляла, але тоді просто разом побігли в РАЦС. Обручки придбали аж через рік дві тоненькі золоті каблучки. Хотіла справжнє свято для дітей зробити, але що вже тут, як самі так вирішили.
Їй лиш одне у невістці не подобалося надто вже та доглянута, аж тривожно. Та Марина вже твердо вирішила поговорити з нею відверто.
Невістка Маряна, здається, непогана дівчина приємна, до того ж, добре впливала на сина Гриця. Й роботу хорошу допомогла знайти. Так само і далі його підтримує щоб ішов упевнено карєрними сходами. До тридцяти Гриць жив майже безтурботно, нічого не шукав і не намагався досягти. Ганна Михайлівна вже хвилюватися почала, але все устаткувалось на краще.
Лиш одне у Маряни надто вже вона за собою стежить. По салонах туди-сюди стрижка, фарбування, масажі, манікюри всілякі. Злотих на це вітром здуває! Не так має поводитись жінка, яка сімю має на першому місці.
А якщо діти підуть замість чергових чобіт синові, піде на педикюр? В душі Ганна Михайлівна таких жінок не схвалювала. Вона ж про себе думала в останню чергу. Особливо, коли чоловік покинув світ цей, а сини, хоч і дорослі вже, все одно потребували маминої допомоги.
Її думки перервав дзвоник у двері прийшли молоді. Маряна влетіла до вітальні мов справжня зірка: волосся у свіжій укладці, руки акуратний манікюр. Майже без макіяжу, лише шкіра світилась завдяки вправній косметологині.
Марянко, яка ж ти гарна! щиро вигукнула свекруха, хоч і нотки невдоволення не приховала. А костюм новий?
Так, щойно купила, посміхнулась молода. У нас на роботі премію видали.
Краще б ті гроші відклала, не змогла втриматися Ганна Михайлівна. Всі премії, надбавки й тринадцяту зарплату тримай на чорний день, повір, стане в нагоді!
Маряна промовчала, їй Ганна Михайлівна імпонувала проста, родинна жінка, все життя віддала сімї. Але у душі невістка вважала: чорний день приходить, до кого його постійно чекають.
Вечір минув затишно, хоча свекруха кілька разів обережно піднімала тему зайвих витрат. І Маряна зрозуміла натякають саме їй.
А ви давно робили манікюр, Ганно Михайлівно? не витримала вона.
Я… розгубилась мати Гриця. Ніколи. Сама вдома щось роблю, щоб руки чисті були. Більше нічого не треба.
Інші не звернули увагу на коротку репліку, та Маряна, як жінка, відчула аж боляче. Двох синів виростити, обох на ноги поставити, а на себе аж нічого не витратити!
Гріш, а твоя мама взагалі щось для себе робить бодай іноді? запитала вона чоловіка вже у машині.
Хіба що готує, ось який стіл накрила. Телевізор дивиться, до сусідок ходить. А що?
А те, що вона в житті кращого не знала! Заведіть її в театр, в ресторан, у кіно!
Та їй не треба того, не вигадуй.
Маряна замовкла. Порівняла між собою свекруху з власною мамою, що навіть із невеликими грошима собі дозволяла нову стрижку, плаття чи абонемент у театр для себе, для душі.
Невістка вирішила: пора свекрусі відчути щось приємне, а не просто сидіти перед телевізором, чекаючи онуків та відкладаючи усе тільки для родини.
За кілька днів вона зателефонувала Ганні Михайлівні, запросила на прогулянку і обіцяла: і на каву зайдуть, і у салон краси на годинку забіжать мовляв, сама хоче до косметолога, тож запросила свекруху на будь-яку процедуру на вибір.
Ой, дитино, злякалась жінка, якщо треба, то я в холі зачекаю…
Для чого ж чекати даремно? Півгодини чи годину можна провести з користю! Давайте хоч манікюрчик і масаж рук?
Свекруха погодилась неохоче. А Маряна наперед зателефонувала в салон, де її добре знали, розказала все працівницям.
Дівчата, прошу, Ганні Михайлівні все на найкращому рівні. Якщо спитає про ціни, кажіть, що вже сплачено. Запропонуйте щось ненавязливо ще педикюр, маску, що буде до вподоби. Якщо сподобається матимете ще одну постійну клієнтку!
У призначений час Маряна привела вперту свекруху в салон і віддала в надійні руки майстрів.
Півгодини лише, так, Маряна? І скільки маєш заплатити?
Коли миловидна працівниця повела Ганну Михайлівну, Маряна залишилась у вестибюлі, дістала смартфон і відповідала на робочі листи.
Свекруха вийшла через дві години оновлена, свіжа, у доброму настрої.
Маряно, мені стільки всього зробили! І каву, і травяний чай дякую, дитино!.. Оце, мабуть, все дорого коштує?
А сьогодні, до речі, акція! втрутилася адміністраторка. Як приведете подругу всі процедури для неї безкоштовно. А то й з вас ні копійки!
Маряна й її задоволена свекруха зайшли у кавярню поблизу. Ганна Михайлівна зробила ковток капучино, вдячно відкинулася.
Давайте тепер інколи разом виходити на такі дівочі вечори? Тут для постійних клієнтів гарні знижки. Сподобалось?
Дуже, щиро відповіла свекруха. Не думала, що це так приємно.
Треба було раніше спробувати!
Та колись Діти малі, чоловік Царство йому небесне завжди рахував кожну гривню, витрати не схвалював. А потім й взагалі не до того.
А тепер є для чого! Мені за компанію, бо самій нудно.
Ну так, для тебе Інколи
Відтоді й повелося, що свекруха із Маряною стала за собою доглядати. Дипломатична невістка потрошку оновила гардероб, називаючи суми, вдвічі-втричі менші від справжніх.
Умовила Гриця повести маму в ресторан, потім усі разом сходили в кіно. А на Новий рік Маряна подарувала Ганні Михайлівні абонемент до муніципального театру.
Та ти геть помолоділа, дивувались сусідки.
То вже молодь підтягує за собою, всміхалась Ганна Михайлівна, і справді відчувала: от тепер, на пенсії, у матері двох дорослих синів нарешті починається справжня весна.
