Вчора я завітав до свого сусіда Остапа, щоб позичити дриль. Він відчинив двері у спортивних штанях і вишиванці:
Заходь, щойно повечеряв, запросив він.
Я зайшов. В його квартирі пахне жареним курчам і приємною домашньою атмосферою. На кухонному столі стоїть ноутбук і келих червоного сухого «Кагору».
Остапу пятдесят один. Він уже дванадцять років живе сам, з того часу як розлучився. Інженер, працює на заводі отримує десь сорок тисяч гривень на місяць.
Я знаю його років пять відколи сам оселився в цьому львівському будинку. За цей час жодного разу не бачив у нього жінки, навіть в гостях.
Він віддав мені дриль, налив по чарці коньяку:
Сідай, роз вже завітав. Давненько не бачилися.
Сіли на кухні, тихенько випили.
Я спитав:
Остапе, чому ти сам? Навіть не шукаєш нікого?
Він посміхнувся:
Я цілеспрямовано не шукаю, Богдане. Знаєш, я вже дванадцять років сам. І мені так реально краще.
Чому?
Він наливає ще. Відхиляється на спинку стільця:
Є шість причин, що я вистраждав за ці роки.
Причина перша страх розорення після розлучення
Остап почав:
Розлучилися ми з Марією дванадцять років тому, прожили разом вісімнадцять. Доньці Катерині вже двадцять вісім, живе окремо.
Він зробив ковток:
Розійшлися, бо вона зраджувала мені з колегою. Я подав на розлучення.
І що далі?
Суд поділив квартиру навпіл. Хоч я і виплачував більшість іпотеки. Тож продали житло, гроші навпіл, я купив цю однокімнатну квартиру тут.
Він подивився на мене:
Я втратив половину того, чим чесно заробляв багато років. Це вважається справедливо за законом. Розумієш? Я працював, платив, а вона зраджувала й отримала половину.
Ну, такий вже той закон
Ось і я вже не розумію, для чого знову ризикувати? Познайомлюся з жінкою, поживемо разом, оформимо стосунки, купимо авто чи щось ще Потім вона захоче піти і знов ті ж граблі.
Я промовчав. А він далі.
Причина друга жінки не підтримують чоловічі мрії
Маю таку заповітну мрію, Богдане: купити старого Дніпра, відреставрувати. Випробувати по Львову на вихідних.
Ну це круто!
Я вже рік відкладаю. Ще трохи підзбираю й куплю «Дніпро» сімдесятих років.
Він наливає води:
Раніше теж мріяв. Хотів грати на гітарі купив, записався на курси, а Марія каже: «Що ти як малий? Тобі ж сорок!» Я закинув цю мрію. Хотів у Карпати на рафтинг а вона: «З глузду зїхав! У нас кредит, а ти у пригоди лізеш!» Так і не поїхав.
Він дивиться у вікно:
Жінки геть не підтримують наші мрії. Живеш сам робиш усе, що хочеш. Куплю мотоцикл і ніхто не казатиме, що я дурень.
Причина третя завищена самооцінка жінок
Остап продовжує:
Колись зареєструвався на сайті знайомств. Заповнив анкету чесно: вік, робота, доходи, захоплення.
І як?
Переписувався з кількома, зокрема із Зоряною адміністраторкою у салоні краси, сорок шість років. Зарплата двадцять пять тисяч. Пише мені: «Ви цікава людина, але шукаю того, хто заробляє від ста тисяч.»
Він засміявся:
Написав їй: «А ви скільки отримуєте?» Образилась, заблокувала.
Серйозно?
Ну так. Більшість сучасних жінок уявляють себе принцесами. Самі ледве перебиваються на орендованих квартирах, але хочуть чоловіка мало не з маєтком і лендкрузером. А самі загалом нічого не пропонують.
Він допиває коньяк:
Я живу у власній квартирі, маю авто. Заробляю нормально як для Львова. Проте для багатьох я невдаха, бо не олігарх. Зачем розчаровуватися у людях, які тебе не цінують?
Причина четверта не вміють вести побут
Я питаю:
А по дому сам не втомлюєшся? Без затишку, домашніх страв?
Він сміється:
Богдане, ти подивись у хаті чисто? Чисто. Раз на тиждень прибираюсь. Готую що хочу. Ось сьогодні курка з овочами півгодини роботи. Прати? Машинка сама пере. Я тільки засипаю порошок.
Він показав на кухню:
Не потрібна мені жінка для побуту. Багато сучасних взагалі не вміють готувати. Замовляють піцу і їдять напівфабрикати.
Але є винятки
Рідко. А якщо господиня то з умовою, щоби чоловік її повністю утримував. Я краще сам борщ зварю.
Причина пята страх маніпуляцій і брехні
Остап наливає ще:
Після розлучення пробував відносини з двома жінками. Коротко.
І як?
Перша, Тетяна, казала, що розлучена. Виявилось, чоловік був, а вона просто шукала когось багатшого. Друга, Віра, приховала, що має двох дітей. Два місяці разом і аж потім дізнався по випадку.
Жорстко
Тому й обридли ці ігри. Жінки легко брешуть аби тільки зачепити когось заможнішого. А потім дивуються, чому нема довіри.
Причина шоста покарання за ініціативу
Остап відхиляється:
Востаннє намагався познайомитись у книгарні на Площі Ринок. Дівчина вибирає Франка. Я підійшов: «Любите класику? Можу щось порадити.» Вона на мене як на волоцюгу. І одразу ж «Дякую, я сама виберу», відвернулась і пішла.
Він усміхається:
Зараз будь-яка чоловіча ініціатива це вже наче чіпляння. В соцмережі напишеш сталкер. На каву покличеш альфонс. Я просто втомився від відмов і холодних поглядів. Тепер взагалі ініціативу не проявляю. Хоче жінка нехай першою скаже.
Висновки
Остап допиває:
Я не кажу, що всі погані. Є чудові жінки, але знайти їх ніби голку в копиці сіна. А ціна помилки твої гроші, нерви і час.
Він підводиться:
Мені пятдесят один. Є робота, квартира, авто, хобі, друзі. Я щасливий сам. Нащо мені ризикувати цим ради стосунків, які швидше за все закінчаться черговим розлученням та розчаруванням?
Я повернувся додому, ліг у ліжко і довго думав.
Мені сорок девять. Я у шлюбі понад двадцять три роки. Все у нас добре, але якби не було дружини чи я б обрав шлях Остапа?
Схоже, так.
Чи має рацію чоловік, що не шукає стосунків через страх втрат? Чи це тікання від проблем і самотність?
Чи справді після розлучення чоловік опиняється майже з нічим, навіть якщо дружина зрадила?
Чи виправдовує страх перед помилкою відмову від стосунків у пятдесят, чи це просто егоїзм і страх жити по-справжньому?
Може мрії чоловіків і справді багатьом жінкам не зрозумілі, а може й самі ми часто боїмося довіритися?
