«А, як же квартира? Ти ж мені обіцяла! Ти мені життя ламаєш!»
Я тобі зараз таке розповім Уяви собі, ми з чоловіком, Степаном, були на сьоме небо від щастя, коли дізналися, що наш син одружується. За кільva тижнів до весілля, я тихенько, по-секрету, прошепотіла йому нa вушко: Андрію, ми хочемо подарувати тобі квартиру буде твоя сімейна фортеця. Ну, ти би бачила його очі такі радісні! Аж друзям своїм похвалився того ж дня.
А ще ж треба було й до весілля готуватися закрут, біганина й тут, як грім з ясного неба, на донечку нашу, Соломійку, біда звалюється. Прямо з роботи до лікарні потрапила, різко зле стало. Ми з чоловіком кинули все й помчали до неї. Лікарі зробили купу обстежень і виявили пухлину. Терміново на операцію. Сам розумієш, грошей треба було море, і якнайшвидше. Добре, що все ще вчасно помітили.
Ну яка ж там квартира зараз? Про такі покупки й мови нема. Ми тільки й думали, як позбирати гроші на лікування. Дякувати Богу, родина, друзі всі долучилися, кидали нам хто скільки міг. Хтось і так давав, казали: Не віддавай. Отак спільними зусиллями і зібрали на операцію.
Але те, що зробив наш Андрій Він нас просто добив своєю заявою.
А квартира де? Ви ж мені обіцяли! Ви ж мені все життя зруйнували!
Після його слів, у мене ноги підкосилися Як він може так говорити? Де ж у нього серце, совість? Це ж його сестричка разом виросли, не чужі одне одному. Як можна поставити весільну квартиру на одну шальку терезів із життям рідної сестри? Я розгубилась настільки, що навіть слів не знаходила. Але він не зупинявся.
Чого це Соломія має все, а я нічого?
Я вже не витримала, зірвалася, почала кричати Сказала, що не хочу його більше бачити. Андрій зібрав речі й пішов до своєї майбутньої дружини. Ми не говорили майже два тижні.
А поки Соломійці зробили операцію. Дякувати Богу, все добре. Через кілька тижнів її вже виписали додому. Я їй ні слова не сказала про поведінку брата. Навіщо їй такі переживання? А Андрій і за цей час жодного разу не подзвонив, навіть не спитав, як вона. Виходить, що для нього квартира важливіша за сімю Якось так.
