А ще вона зрозуміла, що свекруха не така вже й підступна жінка, як здавалося всі ці роки: історія Надії, яка тридцятого грудня залишилась одна вдома, поки чоловік Діма пішов на полювання, син у бабусі, і, піддавшись смутку, вирішила сходити до шкільної подруги Ірки — зустріла там свою першу любов, але наступного ранку, після нічного пригоди, вдома її чекав сюрприз і несподівана підтримка від свекрухи Зінаїди Петрівни, яка виявилася союзницею в найважчу мить.

А ще Надія усвідомила, що свекруха не така вже й шкідлива жінка, як вона думала всі ці роки.

Ранок тридцятого грудня нічим не відрізнявся від решти таких самих ранків за дванадцять років, які Надія прожила у шлюбі з Димком.
Як завжди, він з самого ранку поїхав на полювання і повернеться лише тридцять першого, ближче до обіду, син у бабусі на заході міста, а Надя знову залишилася сама у квартирі на Троєщині.

За стільки років вона вже звикла: Димко фанат риболовлі та полювання, всі вихідні та свята проводить у лісі біля Борисполя, байдуже, яка погода, а Надія вдома, наче березнева кішка чекає. Але цього разу чомусь було якось не по собі сумно й навіть трохи самотньо.

Раніше у такі дні вона зазвичай бігала з ганчіркою, готувала голубці на свята або перемивала всі вікна, бо, ж ж новий рік завтра, а вони за ці дванадцять років завжди зустрічали його в тещі у Немішаєвому все, як заведено й нічого нового. Тільки цього разу всі справи сипалися з рук і нічого не хотілося.

Як тут не зрадіти дзвінкові подруги? Ось і Ірка найкраща шкільна подруга, завжди життєрадісна, пару років тому розлучена, нерідко влаштовує посиденьки у себе на Оболоні, цього разу теж телефонує:

Що, знову сама вдома, не питає, а констатує. Димко знов у своїх борах заблукав? Гайда ввечері до мене компанія гарна, застрівати вдома не треба!

Надя нічого не обіцяла, навіть не думала йти, але ближче до вечора кошеня в її душі остаточно влямувалося у кутку й почало нявкати. Хочеться ж, щоб чоловік був поруч, а не бігав за зайцями.

Дійсно, за ці роки в Надії було тільки: робота, квартира на девятому поверсі, син, і чоловік, який тільки на ліс та рибу дивився. Відпустки виключно у мами в селі на Чернігівщині: так, вона була рада, що чоловік з тещею ладить, але ж хотілося і до Чорного моря, може, навіть у Карпати, світ побачити!

Та ввечері вирішила годі киснути, треба хоч трохи втекти з дому. Зібралася й пішла до Ірки. Там і гори салатів, і знайомі ще зі школи, і навіть душа розгулялася.

Головне, там був Гришко її перше шкільне кохання. І, як це буває в новорічну ніч, сама не зрозуміла, як опинилася у нього вдома. І не те щоб пила багато, але спогади й шампанське зробили свою справу.

Ранком почувалася як варена перепілка: соромно, ніяково й хоч ноги на плечі так тікала з Гришкової квартири на Позняках.

Прийшла додому, а там сюрприз Димкові чоботи біля вхідних дверей! Тобто повернувся раніше. У Наді від переживань ледь калач з рук не випав: якщо дізнається, де вона була, уявлення про скандал миттєво намалювалися перед очима, та ще й розлучення в стилі «Сусідів».

Сама себе картала: ну як можна так легко втратити те, що маєш, адже чоловіка любить! Але тут продзвонив домашній телефон. Дзвонить свекруха, Зінаїда Петрівна:

Не знаю, що у вас там діється, але вночі Димка дзвонив, тебе не було, я сказала, що ти у тітки Катрі їй зле стало, тож була там Тримайся цієї історії не підведи!

Від Зінаїди Петрівни Надія такого не чекала. Стосунки їхні завжди були ну, як мінімум «нейтральна смуга ». Не сварилися, але й любові не було. Свекруха ще зі Львова вважала, що вони одружилися зарано, а з життям у свекрухи перші кілька років Надя намучилася, що жартувати. А як переїхали окремо спілкування мінімум, бачилися на родинних застіллях, і кожна при своєму.

Та тут Надя була їй щиро вдячна! Головне ж, чоловік нічого не знає, а про все інше поговоримо потім.

Увечері поїхали до свекрухи, і на кухні, поки чоловіки рахували відро картоплі для олівє, Надія наважилась подякувати і взагалі висповідатися, бо совість не давала спокою. Але Зінаїда Петрівна навіть слухати не стала:

Та ти кинь, я що, з місяця впала? Думаєш, не розумію, як воно жити з людиною, що далі свого мисливського костюму нічого не бачить? Я сама не янгол От у мене Петро вже 40 років по лісах стрибає. Думаєш, не прикро? Головне, щоб у звичку не входило, ти ж мене розумієш? хитро примружилася вона.

Надя все зрозуміла. І про себе вирішила: тепер без чоловіка з дому ані кроку, навіть якщо свято чи якась «шкільна любов».

Отака вийшла історія: і подруга допомогла, і свекруха не схибила. А Надія переконалась не такі вже страшні ті свекрухи, особливо, якщо мають добру фантазію та запас мудрості.

Оцініть статтю
ZigZag
А ще вона зрозуміла, що свекруха не така вже й підступна жінка, як здавалося всі ці роки: історія Надії, яка тридцятого грудня залишилась одна вдома, поки чоловік Діма пішов на полювання, син у бабусі, і, піддавшись смутку, вирішила сходити до шкільної подруги Ірки — зустріла там свою першу любов, але наступного ранку, після нічного пригоди, вдома її чекав сюрприз і несподівана підтримка від свекрухи Зінаїди Петрівни, яка виявилася союзницею в найважчу мить.