А що ми тут робимо? Чого в чужу хату ліземо?
Годі, Оленко, між нами все скінчено! Хочу справжню родину, діточок. Ти ж не можеш мені цього дати. Чекав довго, терпів. Мені потрібен син. Я вже подав на розлучення! Тобі три дні на збір речей. Як поїдеш дай знати. Поки житиму у мами. Поспішай, треба підготувати хату для дитини та її матері. Так-так! Не дивуйся, моя майбутня дружина вже чекає на маля! Три дні і геть!
Олена мовчала. Що вона могла сказати?
Дитини в них так і не було. Тарас чекав пять років. За цей час три спроби, і всі марні.
Лікарі, яких Олена обійшла чимало, запевняли вона здорова. Чому ж щось не виходило?
Вона ж завжди вела правильний спосіб життя.
А цього разу їй стало зле на роботі, викликали швидку, але все пішло дуже швидко
Двері грюкнули за Тарасом, і Олена безсило впала на ліжко.
Не було ні бажання, ні сил збирати речі. Та й куди йти вона й сама не знала.
Поки навчалася і до шлюбу, жила у тітки. Тітки вже не було, а хату її син продав. Повертатися в село до бабиної хати? Шукати оренду? Що робити з роботою?
Питань хмари, а відповіді потрібна була негайно
Рано вранці двері відчинилися, і увійшла свекруха.
Не спиш? І правильно. Прийшла стежити, щоб зайвого не прихопила.
Старі штанці твого сина мені не потрібні. Мої теж перевірятимеш?
Оце так нахаба! А раніше була тихою, ввічливою. Ось як усе вийшло. А я ж казала Тарасикові після першої невдачі ти не зможеш дати йому дитину.
Ви спеціально прийшли сказати мені це? Краще мовчіть і дивіться.
Куди ти кладеш сервіз?!
Мій. Залишився від тітки, на память.
А тепер у нас тут порожньо без нього!
Мене це не хвилює. Зате буде онук.
Бери лише своє!
Ноутбук мій! Кавоварка й мікрохвильівка теж дарунки від колег. Машину купила ще до весілля. У твого сина своя.
У тебе все є, тільки дітей не можеш!
Це вже не ваша справа. Мабуть, Богу так було угодно.
Бачу, ти й не шкодуєш! Може, спеціально так робила?
Ви несете дурниці. Мені навіть думати про це боляче.
Олена оглянула хату її речей більше не було. Щітка, косметика, домашні капці
Здавалося, щось важливе вона забула. Свекруха заважала зосередитися.
Раптом згадала де ж статуетка кота? У ній був таємний відсік, про який ніхто не знав, навіть чоловікові. Там лежали сережки та перстень. Не дуже дорогі, але дорогі як память про бабусю. Тарас завжди вважав це сміттям. Невже викинув? Усе непотрібне він складав на балкон. Олена відчинила двері
А там тобі що здалося? Збирайся та йди! знову заверещала свекруха. Прощаєшся з хатою? Ну прощайся. Таких розкошів тобі більше не бачити.
Нарешті знайшла кота все на місці. Тепер можна їхати.
Ось ключі, бувайте. Сподіваюся, більше вас не побачу.
Олена заїхала в офіс. Вона була на лікарняному, але попросила оформити відпустку.
Всі тобі співчувають, але як без тебе? Трьох тижнів вистачить? Будь ласка, лишайся на звязку. Без твоїх консультацій половина проєктів впаде.
Добре. Мені треба відволіктися. Дякую.
Потрібна допомога?
Ні.
Я розпоряджусь щодо відпускних та премії.
Дякую, це дуже доречно.
Олена навіть не шукала нову квартиру вона їхала додому, у село. Звичайно, там її ніхто не чекав. Бабусі не стало три роки тому, а матір вона ніколи й не бачила та померла під час пологів.
А тепер чомусь сама Олена не могла народити
Година дороги і ось вона біля хати. Яблуня. Тюльпани.
Востаннє вони з Тарасом були тут восени, смажили шашлики, відпочивали.
Олена заїхала на подвіря, ключ від сараю був у хаті.
Відчинила двері, увійшла. Тиша. На столі брудний посуд. Чому минулого разу не встигла прибрати?
Ні, вона прибирала! Значить, тут хтось був!
Дві чашки, тарілки, пакети від соку, пляшки улюбленого ігристого Тараса. Точно не з осені.
Виходить, він був тут, але з ким?
Та вже й байдуже
Ключ від хати був лише в неї мабуть, чоловік зробив дублікат. Треба міняти замки.
Нове життя. Спочатку прибирання, потім гаряча ванна.
Олена хотіла змити з себе все минуле.
Коли вона збиралася виходити, у двері постукали, потім у вікно.
Хто там?
У вас усе гаразд?
Так здивувалася жінка.
Вибачте.
Олена вийшла біля хати стояв незнайомий чоловік.
Пробачте, можливо, вас налякав. Я ваш сусід. Весь день спостерігав ви зникли, а дим із комина йде. Подумав, чи не сталося чого
Дякую, усе добре.
Ви рідня Тараса? Він недавно був із дружиною Сестра?
Ні. Я й
