Автор: Мельник Богдан
— Та мені байдуже! — Оксана пройшлася по кімнаті, розмахувала руками. — Мам, ну скільки можна терпіти?

Спочатку Генкові здавалося, що мати просто поправилася. Та якось дивно. У неї раптом округлилась талія

Жінка, що прибирала у будинку, відчула співчуття до сироти й нагодувала його, поки господарі були у від’їзді.

— Кому ти така потрібна? — Марічко, не фотографуй мене у профіль. Не треба, — Софія кинула роздратований

ЯКІВКА Де б не з’являлася Яківка, всі обертали на неї голови. Одягалася так, що весь персонал магазину

Новорічні свята добігали кінця. Після святкових застіль олів’яники, узвари та солодощі вже набридли

— Оленко, може я в вас на літо залишуся? — промовила Ганна Іванівна, витираючи руки кухонним рушником.

“Віть, прости мене,” — сказала вона, і голос у неї був інший — спокійний, але якийсь новий. — “

Не сперечалася — і програла Марія Іванівна акуратно розставила тарілки на столі, поправила серветки й

**Паперовий журавель на вулиці привів мене до правди про зникнення батька** Моє життя було звичайним










