Автор: Мельник Богдан
Моя мама родом з Вінницької області, з села Гулівці, щоб бути точним. Я завжди був дуже прив’язаний до

Дрібний дощ бив по обличчю, заливаючи очі. Олена йшла, мріючи швидше опинитися вдома. В голові був туман

Дідусь Павло, або Життя триває… Юрко сидів за кухонним столом, німо дивлячись у стіну перед собою.

**Уроки життя** Марійка припаркувала свій автомобіль біля офісу й поспішила до входу. Попереду нешвидко

— Оленько, скоро будеш? Зараз Настя з Олегом прийдуть, — нетерпляче сказав Тарас, заглянувши у спальню.

**Рожевий шарфик** Валентина поховала чоловіка два роки тому. Він був на сімнадцять років старший за неї.

**Останній лист** Я ніколи не знав свого батька. Коли підріс і запитав маму про нього, та тільки відказала

Все буває Ольга прокинулась за кілька хвилин до дзвінка будильника. Полежала, налаштовуючись на новий

Дзвінок Олена пообідала, вимила посуду й прилягла трішки відпочити. Чоловік поїхав до друга в село, щоб

Пробка Автомобілі стояли нерухомо, щільно вишикувавшись у ряди. Жодного руху вже півгодини.










