Автор: Мельник Богдан
Після вечері Оксана звалилася на диван із книжкою. Лише почала занурюватися в роман, як у кімнату увійшла

У п’ятницю головна бухгалтерка прийшла на роботу вишукана, з пляшкою дорогого вина, тортом та упаковкою

За вечерею батько то й кидав на сина невдоволенні погляди. Дмитро здогадався — мати розказала йому, що

Будинок надії Оксана лежала із заплющеними очима, але не спала. На стелю падали жовтуваті відблиски фар

Вони сиділи на набережній і спостерігали, як качки ловили в повітрі шматочки буханки, кинуті дітьми.

Ти будеш зі мною завжди… Олена перевернула шиплячі шматочки м’яса, накрила сковороду кришкою та

**Запис у щоденнику** Сонька заснула ледве над світанком. Прокинувся від сонячного проміння, що заливало

**Шлях до щастя** Рома йшов додому пішки. Далековато, звісно, але вечір теплий, тихий, безвітряний.

Дівчина стояла по той бік огорожі. Ніяких сумнівів — вона збиралась стрибнути з моста… На початку нічного

**Очікування щастя** Кажуть, що чекати на щастя краще, ніж саме щастя. Адже поки чекаєш, мрієш, уявляєш










