Мельник Богдан

Це точно було не випадково Оля летіла на дискотеку, наче на крилах. Коротка джинсова спідниця, облягаючі

Автобус зупинився на перехресті в центрі львівського району, коли Ярослав побачив її губи. Дівчина змахнула

— Оля, що з тобою?! — злякалася Наталя, побачивши, як подруга зблідла, дивлячись у телефон.

Не як у серіалі, але майже Соломія обожала мілодрами й мріяла, щоб її життя було схоже на екранні історії

**Очі колишньої дружби** Різкий поштовх автобуса ледь не збив із ніг жінку в поношеному синьому пальті

— Знову затримуєшся? — голос Миколи в трубці звучав глухо, наче долітав здалеку, з берега холодного дніпровського

Минуло вже дев’ять місяців, як від Артема не було жодної звістки. Спочатку Олена Іванівна рахувала дні

Тиша за вікном Вперше за роки її голос прорвався крізь тишу. Він був слабким, майже чужим, немов відлуння

Термін придатності минув Вчорашній світанок у невеличкому містечку на околиці Карпат зустрів Олену холодом.

Остап стояв біля вікна своєї квартири у Львові й дивився, як ранковою вулицею поспішають школярі.