Мельник Богдан

Підвальне літо Спочатку був гуркіт. Такий, від якого дзвенить у вухах, наче в стіну будинку на розі Січових

Ще літом ця лавка у сквері на Львівській була шумною: школярі їли морозиво, сміялися, сперечалися про

Коли прийшла Радість Пізній вечір, березнева імла — і Микола, як завжди, повертався додому після зміни.

УБОГА Таня ро́сла, ніби бур’ян біля паркану — без догляду, без тепла, без уваги. Ні ласки, ні турботи

Коли все пішло — без звуку Коли хлопнули двері, Остап не здригнувся. Він сидів на старому табуреті біля

Чорнильні плями на старих листах Лист прийшов у звичайному сірому конверті, без зворотної адреси.

Один із тих днів, коли не болить — але ниє На зупинці біля старого центрального ринку в Чернівцях стояла жінка.

Сьогодні знайшов пом’ятий аркуш у ящику її столу — поруч із заявою на звільнення. Дивне відчуття пройняло

Важка рішення. Повернення — Хочеш — лети, — промовив Олег, ставлячи чашку у мийку. Голос його був рівним

КАТИЛЯ НА ВІТРУ Катерина Миколаївна зняла латексні рукавички та захисну маску, кинула їх у металевий