Автор: Мельник Богдан
Нехай сама поживе — може, зрозуміє, кого втратила. А ти, сину, не журись, мати тебе не дасть у обиду…

Колись ми розлучилися через те, що дружина відмовлялася готувати Днями ми з чоловіком так посварилися

Вже чотири роки я не спілкуюсь із власною матір’ю. І ні, мені не соромно. Коли я вийшла заміж, мені ледве

Коли я побачила Олену через багато років — у парку, з дитячим візком, — серце болюче стиснулося.

Коли донька закінчила школу, я втекла від чоловіка — Безсовісна! — Бідолашний чоловік, як так можна!

— Ти принесла горе в нашу родину! — кричить мати до своєї підліткової доньки. — Мамо, ти повернулася!

Сьогодні знову важкий день. Я не можу змиритися з тим, що в моєму домі живе чужа дитина. Вийшла заміж

**Щоденник** Вигнала сина його вагітну дівчину. І не жалію. Ані трохи. Коли розповідаю свою історію

Мені виповнилося шістдесят. Пенсія, хворі ноги, втома від життя й людей — усе, як у багатьох жінок, які

**24 травня. Запис у щоденнику.** Ранковий дзвінок розбудив мене. В трубці — хрипкий, нервовий голос










