Автор: Мельник Богдан
Сорок сім років. Майже півстоліття. Майже все моє життя. Ми пройшли разом молодість, зрілість, хвороби

Мене звати Оксана Бойко, і я завжди вважала себе людиною, яка готова підставити плече, особливо кимось близьким.

Завжди було приємно відчувати себе молодою в душі. Вік — це лише цифра у паспорті. Моя сутність, внутрішнє

**Щоденниковий запис** Сьогодні я побачила щось, що здалося мені кошмаром. Я стояла в кабінеті сина

Раннього ранку, коли задзвонив телефон, Мар’яна ледве зрозуміла, чи вона ще в ліжку, чи вже прокинулася.

Я виростила сина сама, сподівалася на його підтримку, а він став тягарем разом із дружиною.

Ой, слухай… Мій син та його дружина вирішили продати дачу, яку я їм подарувала, буквально розбивши

Сегодня в щоденнику. Пишу, бо серце не на місці. Мене звати Ольга Миколаївна. Мій син Андрій недавно

Ще рік тому я б розсміялася, якби хтось сказав, що покину Ярослава. Чоловіка, з яким прожила дванадцять

Записано у щоденнику. Мене звати Оксана Михайлівна, мені 62 роки. Живу в невеликому містечку на Вінниччині.










