Автор: Ковальчук Тарас
Сонце вже ховалося за лісистими пагорбами біля Києва, коли Володимир зібрався на вечірню прогулянку.

Дорогий щоденнику. Я не раз у житті стикався з тим, що в українській родині гостинність це святе, і ображати

Вперше це сталося, і ніхто навіть не звернув уваги. Був вівторок у Середній гімназії ім. Івана Франка

Неприємний присмак Все скінчено, ніякого весілля в нас не буде! вигукнула Соломія. Постривай, що таке?

Не кидай каміння в минуле
Часом замислюється Таїсія над своїм життям, коли вже переступила п’ятдеся…
Не воруши минуле Часто задумується Тетяна про своє життя, коли вже переступила поріг пятдесяти.

Відкриття, що накрило мов гроза До двадцяти семи років Михайло жив, як весняний потік гучно, завзято

Віддай ключ від нашої квартири
– Ми з батьком вже все вирішили, – Ольга поклала долоню на руку сина…
Ми з батьком все вже обміркували, Галина ніжно поклала долоню на руку свого сина. Продаємо дачу під Львовом.

Деньник Марини Олександрівни Останнім часом у мене дедалі частіше виникає відчуття, що життя розділилося

Дорогий щоденник, Як дивно іноді складається життя… Особливо коли ти Ліля Миколаївна, випускниця

День, коли я втратив свою дружину… Це був не просто день, коли я її втратив. Це був день, коли








