Ковальчук Тарас

Від жебрака до дива: Одноденна революція Вона думала, що це просто бідний каліка-жебрак! Годувала його

Мати час від часу приводила нових «чоловіків» Оксана памятала трьох. Але всі вони якось не приживалися, йшли.

Ой, слухай, мабуть, щастя це коли діти живі, здорові, мають свою родину. Завжди думала, що мені пощастило

Розлучення у травні: Він пішов до “молодшої й кращої” та хлопнув дверима Розійшлась із чоловіком у травні.

Отець Та тому, що не варто чіплятися до молодої дівчини! вибухнув Валерій. Що-о-о? Та ви ж Насті всю

Повернулася додому ні чоловіка, ні його речей. Ну чого ти так на мене дивишся? усміхнулася Зоряна.

Батькова помста Ваша донька у нас. Привезете десять мільйонів гривень вона залишиться живою.

Я не памятаю, бо цього й не було! серйозно промовив Рижий, дивлячись на неї чесними, немов у старого, очима.

Замовкни! гаркнув чоловік, шпурнувши валізу на підлогу. Я йду від тебе й від цього болота, яке ти називаєш життям.

Ось день нашої золотої весілля а чоловік зізнався, що все життя кохав іншу. Не ту, Василю, не ту!