Автор: Ковальчук Тарас
Мій брат старший за мене на шість років. Три роки тому він одружився і вирішив переїхати жити до квартири

І що, тепер він з нами житиме? запитав Ігор у дружини, поглядаючи на сина… Віра Михайлівна повернулася

Колись, багато років тому, у селі на Черкащині, український господар їхав верхи поруч зі своєю новою

Головний зал Одеського театру музичної комедії сяяв під вечірніми вогнями. Відкривали Міжнародний фестиваль

Нікому не віддам. Оповідання.
Вітчим їх не ображав. Принаймні, хлібом не докоряв, за навчання не св…
Нікому не віддам. Щоденник. Вітчим нас особливо не ображав. Хлібом не докоряв, за навчання не сварився

Половину мого дитинства я провела разом із сестрою-близнючкою у кількох дитячих будинках, а потім наша

Запис у щоденнику, осінь, село під Тернополем Сьогодні, згадуючи девять років мого життя, не можу не

Пізній подарунок Автобус смикнувся, і я, Ганна Семенівна, вхопилась обома руками за поручень, відчуваючи

Лавка у під’їзду Віктор Степанович вийшов у двір на початку другої. Тиснуло у скронях учора доїв

Без «треба» Олексій відчинив двері й побачив на кухонному столі три тарілки із засохлими вермішелями








