«Їду на відпочинок, нікого няньчити не збираюся!» Свекруха мене підставила, але я відповіла їй тим самим.
Мали б зробити мені ремонт, а не їхати на відпочинок!
Моя свекруха ображається, бо ми з чоловіком вперше за багато років поїхали у відпустку до Італії і не оплатили їй ремонт квартири, хоча вона й так у хорошому стані – це просто її забаганка. Свекруха звикла вважати нас “спонсорами”, хоча цілком може заплатити сама.
Ми з чоловіком дуже економні: самі виплачуємо іпотеку, ростимо двох старшокласників і, нарешті, першого разу дозволили собі справжній сімейний відпочинок. Раніше з дітьми відпочивали лиш у лісі чи на дачі під Києвом. Наші діти майже нічого не бачили, тому цього літа ми зібралися і поїхали на екскурсію до Італії. Довелося затягнути паски, але воно було того варте.
Свекруха ще після весілля попередила: “нянею для онуків я не буду!” Я це прийняла, навіть не просила допомоги – тому всі канікули і вихідні діти проводили у моїх батьків, бо ми працюємо. Я її не засуджувала – маю розуміння, вона на пенсії і має право на свій відпочинок.
Вона записалась на плавання, катається на екскурсії, постійно щось відвідує – одним словом, веде дуже активне життя. Проблема одна – грошей їй хронічно не вистачає. І всі її забаганки чомусь мали оплачувати діти, попри наші кредити, дітей, і власні фінансові труднощі.
На додачу, щовихідних у чоловіка були завдання – щось підремонтувати у неї вдома, допомогти. Але цього року вона зовсім перестала зважати на наші справи – захотіла освіжити ремонт у квартирі. Усі ми чогось хочемо, але не завжди це можливо, правда ж? До того ж, 5 років тому ремонт вже робили – усе свіже, охайне.
Свекруха не знала, що ми поїхали в Італію. Ми й не планували повідомляти – просто зачинили квартиру й поїхали. Але вона прийшла до нас під час нашої відсутності. Побачила, що двері зачинені, зателефонувала чоловікові, і він розповів, що ми у відпустці за кордоном. Вона кинула слухавку, а коли ми повернулися, вдома на нас чекав справжній скандал.
– Могли б попередити! І взагалі, звідки взяли гроші? Мали б зробити мені ремонт, а не їхати на відпочинок!
Чоловік зазвичай мовчить і уникає суперечок із мамою, але цього разу не стримався і нагадав, що вона не брала участі у наших грошах.
З того часу свекруха з нами не спілкується і навіть не телефонує онукам. Зате дзвонять інші родичі – дорікають, що ми “погані діти”. Ми з чоловіком не відчуваємо вини, батьки мене підтримують. Жити і подорожувати потрібно, поки молоді, тим більше що свекруха хотіла витратити гроші на власну забаганку, а не на щось справді важливе. Вам би мали зробити ремонт, а не кататися на відпочинки! Свекруха знову дорікає нам із чоловіком, бо
Хлопчик прокинувся від слабкого стогону мами. Він підійшов до її ліжка: Мамо, тобі боляче? Марисю, принеси
Дива не сталося Катерина вийшла з сином з пологового будинку. Дива не сталося. Батьки її не зустріли.
26 лютого Сьогодні хочу трохи поділитися своїми думками і переживаннями, бо, мабуть, так легше прийняти ситуацію.
Залишив мене одну за святковим столом і побіг вітати друзів у гаражі Ти що, справді зараз підеш?
Так, обирай: або я, або твій брат зі своєю компанією красунь! Ти зовсім страх втратив. Родичів своїх
Усе, що відбувається — на краще
Інга Василівна — мама Влади, завжди вважала себе сильною та успішною жінкою, тому хотіла бачити в доньці відображення власних досягнень і характеру. Влада була слухняною дитиною, намагалася у всьому догодити матері, адже дуже її любила й не хотіла розчаровувати. Шкільні оцінки, вибір університету, навіть подальшу професію — все це визначала мама й контролювала кожен крок доньки, не допускаючи й думки про самостійний вибір.
Після вступу до університету життя Влади змінилося: вона вперше закохалася у Святослава — привабливого студента із сусідньої групи, якому часто допомагала з навчанням. Вперше Влада наважилася сперечатися з матір’ю, відстоювала свої почуття і врешті-решт після закінчення університету вийшла за коханого заміж. Життя показало — навіть звичайний “трійочник” може стати успішним: Святослав швидко зробив кар’єру, тоді як сама Влада залишалася під наглядом матері.
Здавалося, Влада нарешті здобула незалежність, переїхавши до чоловіка, але продовжувала працювати разом з мамою. Через кілька років Святослав закохався в іншу жінку й пішов із сім’ї. Влада залишила роботу, зняла квартиру та вирішила жити самостійно, зважившись нарешті позбутися материнського контролю.
Доля подарувала їй нове знайомство: Влада травмувала ногу, і саме тоді їй допоміг незнайомець — Євген. Його турбота, доброта й простота допомогли Владі відчути справжнє щастя. Згодом вони одружилися, а невдовзі у них народилася донечка Ксюша. Влада з усмішкою говорила, що щастя іноді можна знайти зовсім неочікувано — там, де його не шукаєш.
Дякую, що читаєте мої історії, підписуйтесь і підтримуйте! Хай щастить вам в усьому! Все, що не робиться все на краще Ірина Вікторівна мама Владислави, вирощувала доньку під себе, а вона
Не тих зустрічаємо, не за тих заміж виходимо Дорога життя нелегка, від долі не втечеш. У кожного своя
Ти ж розумієш, що у тата радикуліт? На дивані йому ну зовсім не можна розігнутися потім не зможе.
