Автор: Ковальчук Тарас
Я ні куди не поїжджа нечітко шепоче жінка. Це мій дім, і я його не залишу. в її голосі звенять неслухняні сльози.

Ось вона, знову йде до “роботи”, прошепотіла якась сусідка, голосом так тихо, ніби таємниця

Вечір повільно спускався на район, надаючи хмарам мякопомаранчевий відтінок, що обіцяв спокійну ніч.

Бабуня Олена стояла в кутку скромного київського ринку, де кожну суботу вирує торгівля: яскраві намети

Божий милостивий, він простить. Ви дружина покійного? Маю сказати вам важливе, що залишив мене зі смертельним

Маленький хлопець проснувся від стогону матері. Підійшов до ліжка: Мамо, болить? Матвійко, принеси води!

Людо, куди ти йдеш? здивовано питає чоловік, бачачи, що дружина готова лягати спати. У ліжко, а що?

Пані, прошу вас, не зліться на мене а чи можна мені отримати один з тих гарних булочок? скрипливо запитала

**Баррон: Відродження Закованого Серця**Баррон точно не памятав, коли все це почалося. Для нього час

– Мама казала, щоб ти свої рахунки сама сплачувала крикнув чоловік Орися стояла перед великим дзеркалом








