Ковальчук Тарас

Сіра кішка сиділа біля дверей ветеринарної клініки. Вона плакала, а біля її лап лежав крихітний кошеня…

Марійка повільно ступила на ідеально підстрижений газон, ніби виходила на сцену. Кожен її рух був виміреним

У вільну хвилину Нещодавно до мене завітав друг на каву. Сиділи, розмовляли про життя. В якийсь момент

«Геть її тут, нехай здохне!» гукнули вони, викидаючи бабусю в сніг. Негідники й не підозрювали, що бумеранг

Минув рік з того дня, як її єдиний син, Тарас, пішов із життя. Похорон був тихим, але біль Марії залишався

**Щоденниковий запис** Листопад віяв так, ніби різкою шкіру дратував, а від річки тягло холодом, що аж

Побачивши собаку біля лавки, він кинувся до нього. Погляд його впав і на ремінь, який Наталя недбало

Моя матір і сестра бачили в мені лише джерело грошей вони ніколи по-справжньому не цікавилися мною.

**Щоденник** Мені було десять років, коли я зрозуміла: ті, хто дарує тобі життя, не завжди залишаються поруч.

Моя мати завжди вдавала, що хвора, аби не працювати, і жила за наші кошти. Вона ніколи не мала охоти до праці.