Автор: Ковальчук Тарас

Не розумію тебе, доню, ти ж жінка, та й годі. У чому провина тієї маленької? Ну з іншої жінки то й що?

Бабуся прокинулася вже в будинку для літніх людей. Невістка організувала все ретельно, але забула про

Мамо, чому ти мене не запросила на своє свято? Вона стиснула телефон, аж нігті впилися в долоні.

«Не готую більше ні для кого! Тільки для себе та Софійки», рішуче сказала Олена. «Що за дурниці?

” Все, досить, я йду! Скільки можна! Допоможи, допоможи але ж я теж хочу жити, як раніше!

Доню, не подумай лихого! Я не бомж. Звати мене Тарас Іванович. Я приїхав до доньки. Важко розповідати

**Щоденниковий запис** Сьогодні рано вранці дзвонила Олеся Миколаївна: “Привіт, це Дарина, ваша

Ти ж у нас самостійна! сказали батьки, а потім таємно подарували трикімнатну у центрі Києва молодшій доньці.

Хочу зробити тест. Якщо Даринка справді моя заберу її. Бери вже, бо під ногами вертиться годую, одягаю

Галочко Михайлівно, ви знову мої вареники зїли? Оксана стоїть посеред кухні з порожньою мискою.