Ковальчук Тарас

Хімія кохання Боже мій, як швидко летять роки! Ось уже й старію, а ще так і не пізнала справжнього кохання

О, слухай, як же ця історія болить… Мене звати Оксана, і зараз я на роздоріжжі, де рішення вплине

«Більше не дзвони мені, мамо, я зайнята!» — вигукнула я в трубку. І мати більше не подзвонила… Мене звати

Мене звати Олексій Коваленко, і я живу в Острозі, де річка Горинь відбиває похмуре небо Рівненщини.

Отакий історія… Усе село знало й не любило Тараса через його тяжкий характер. Був він одружений

Щоденник. Серпень 2023. Знову наближається Новий рік. По всьому Львову метушня, у торгових центрах яскраво

Далі жити Минуло два роки самотності Оксани. Так склалося, що вона залишилася вдвою у двадцять сім років.

Ранок у селі був теплим і тихим, як завжди у цих краях. По берегах річки розкинулися хати, а в повітрі

**Щоденник:** Весела й жартівлива Олеся не могла прожити й дня без жартів. У школі постійно комикувала

Таємниче знайомство — Отаке буває у житті, — думає сама до себе Марія, — ось люди живуть-живуть разом