Ковальчук Тарас

Він кожного дня чекав на неї, доки не зрозумів, що вона не прийде. — Іван, ти вже вирішив, що робитимеш літом?

Перш ніж піти й не повернутись… Олег вийшов із дверей вокзалу на перон, трохи схилившись під вагою

Було це давно, у глибині душі досі болить. “Не запросиш на весілля, доню? Соромишся мене?”

Останній дзвінок Ярослав вийшов з офісу. Низьке сіре небо нависло над Києвом, немов придавлюючи місто до землі.

Олег повертався додому від батьків. Влітку вони жили в селі Підгірці, неподалік від Тернополя.

Оксана ненавиділа своє ім’я, а ще більше — прізвище Хорькова. Однокласники з першого класу дражнили її

“Я тебе сказала – не залишатиму тебе, не бійся” Оксана вперше вдягла яскраву літню сукню

**Щоденник** Залишалося проїхати з сотню кілометрів, коли світло фар вихопило з темряви червоне авто

Щодня о 4:30 ранку Соломія Бойко приходила до пекарні «Золотий Колос», затишної крамнички, що ховалася

Я завжди була дівчиною, яка більше зливалася з натовпом, ніж виділялася. Вчителі казали про мене: “