Ковальчук Тарас

**Нема чим дихати** Соломія повільно повернула ключ у замку й увійшла в квартиру. Як би вона не намагалася

— Солоденька, привіт. Що робиш? — пролунав у трубці голос подруги. — Щойно прийшла з роботи.

Молода жінка з власною квартирою мріє вийти заміж… “Ну от, ще одну заміж віддали. На одного щасливця більше.

«Дочекайся мене, Олесю Миколаївно!» Дзвінок пролунав, і шкільні коридори поволі спорожніли.

Все через тебе… Спекотного липня нестерпний жар навис над містом. Повітря густе, важке, насичене вологою та пилом.

Здається, ми й не розлучались… Щодня Марійка йшла додому, сподіваючись, що Олесь повернеться.

Життя – то сюрприз за сюрпризом “Мамо, я пішла”, – з’явилась на порозі кухні Яринка.

Ради мене… Оксана монотонно проводила праскою по дошці. По скронях, шиї та вздовж хребта котилися краплі поту.

Олена пішла крізь кімнати, перевірила, чи вимкнено все, залишаючи за собою порядок. Обожнювала повертатися

**У відпустку за щастям** Ми цілий рік мріємо про відпочинок, готуємось, сподіваємось, що повернемося