Ковальчук Тарас

Темний вечір обіймав старий квартал на околиці Києва, а світло ліхтарів тремтіло у калюжах, мов відбитки

“Як він сміє? Історія однієї тріщини у шлюбі” – Годі, з мене досить! – гримнув кулаком по

Благородний зрадник — історія однієї ілюзії Ми зустрілися у той час, коли кожне кохання здається долею.

Ми чекали на цю зустріч, здається, цілу вічність. Минуло рівно десять років з останнього дзвоника в нашій

Ніби порожньо, але означає багато Оля їхала у трамваї №18, що пробирався крізь засніжений Львів.

Володимир помітив хлопчика біля полиці з хлібом у магазині. Той стояв нерухомо, ніби вибирав не буханку

Невідчинені вікна Ганна вперше за багато місяців почула свій власний голос. Він пролунав хрипло, стисло

**Щоденник** Ніколи не відчувала провини за те, що просто народилася. Але вага того, як саме це сталося

Щодня вранці Іван виходив із своєї старої хрущовки у спальному районі Івано-Франківська рівно о 07:45.

— Знову затримуєшся? — голос Тараса по телефону лунав так, наче долітав не з сусідньої квартири у київській