Ковальчук Тарас

Мене звати Олена. Мені тридцять шість років. За плечима — одна невдала спроба створити сім’ю, роки внутрішньої

Інколи люди думають, що родина — це завжди щастя. Що якщо до тебе зайшли з тортом, дітьми й усмішками

Ми з сестрою не розмовляли більше двадцяти років. А тепер вона проситься до мене жити… Я в розгубленості.

**12 травня** Мене звати Мар’яна, і мені двадцять сім. Я впевнена в собі, гарна, з хорошою роботою та

Та ну, слухай, ця історія – як гірка піріжок, що застряв у горлі. Мене звати Ганна Степанівна, і живу

Утомилася бути для всіх досконалою У шумливому Львові, де життя кипить, наче вареники в глиняному горщику

Ох, слухай, як же це гарна історія! Ось тобі українська версія: «Ти ж не можеш мене взяти…

Мене звати Соломія, і в мене є історія, що гризе мене багато років. Може, якщо я розповім її, стане легше.

Він кличе мене до батьківського дому — та я не хочу бути покоївкою його родини Мене звати Марія, мені

**Повернення Марічки** Марічка стояла перед дверима хати Степана, нервово перебираючи ручку сумки.