Гриценко Іван

Ольга Василівна сидить на лавці в тіні каштану в лікарняному парку та нишком витирає сльози.

Уранці Михайлові Сергійовичу стало гірше. Він ледве дихав. Остапе, мені нічого не потрібно.

Нічний експрес Двері старого львівського тролейбуса склались гармошкою, і тепло салону вирвалося назовні

Якось мій брат подзвонив мені й сказав, що разом із сімєю їде у відпустку. Він попросив мене взяти маму

Поїзд мчав уже другий день поспіль. Пасажири давно встигли познайомитись, разом випили не одну склянку

Я крикнула у вікно: Мамо, ти чого так рано? Замерзнеш же! Вона обернулась, махнула мені лопатою: Це для

ШЛЮБ ЗА РОЗРАХУНКОМ Олег Вікторович, можна з вами поговорити? у дверях кабінету зявилася світловолоса Христина.

Батьки Софії подарували нам на весілля неймовірно дорогий подарунок квартиру! Офіційно вони вручили нам

ДВІ СЕСТРИ… Жили собі дві сестри. Старша Валентина вродлива, успішна, заможна киянка, працювала

Олеся мила посуд на кухні, коли туди зайшов Тарас. Перед цим він вимкнув світло. Ще і так досить світло.