Автор: Гриценко Іван

Сплеск… Гучний луск… Темрява… Темрява… Нарешті, темрява почала розвіюватися.

Роками я була тихою тінню серед полиць великої міської бібліотеки. Ніхто мене не бачив по-справжньому

**Дарунок Життя** Мене звати Борис, і мені 61 рік. Життя було подорожжю з повними горіхами та цукерками

Роки Ланцюга Барон не пам’ятав точно, коли все почалося. Можливо, тому що для нього час був лише низкою

Шлунок у мене гарчав, як бездомний пес, а руки дерев’яніли від холоду. Я йшла тротуаром, дивлячись на

**ЩОДЕННИК** Повернувшись у село після трьох тижнів у дорозі за кермом вантажівки, Тарас, як завжди

**Квиток, що змінив моє життя** У свої шістдесят два я ніколи не думала, що опинясьму на розкладному

Щоб уникнути ганьби, вона погодилася жити з горбатим чоловіком… Але коли він прошепотів своє прохання

В старому, занедбаному будинку одна пухкенька жінка вибивала килим у вікно, навіть не помітивши, як пил

**Щоденник** “Благаю тебе, донечко, змилуйся наді мною, вже три дні як я не їла навіть шматочка