Автор: Гриценко Іван
Дядька Тараса Ганнуся відразу не полюбила — більше того, відчула до нього щось на кшталт огиди.

Такого не буває. Ранком розбудив дзвінок колишнього чоловіка. Як я могла забути вимкнути звук на ніч?

Віянка могої подружки Світлани Вишневої — майстерка слова. Вона яскрава, гостроязична й дотепна.

Гості приїхали раптово, Марія скривилася. Синові рада дуже, а от ця метелиця, що навколо Олежка кружляє

—Мамо, годі вже читати нотації. Ми з Марком планували дитинку років через три… Як мінімум через три!

“Така невістка потрібна нам самим!” Оксана розрівняла ніжне пісочне тісто у формі для випікання.

Милу ми зустріли з неприязню, як тільки вона переступила поріг нашої хати. Кучерява, висока, худа.

Одна жінка кохала чоловіка. Відчувала до нього пристрасть. Подобався їй цей чоловік. Дуже вабив.

Він житиме з нами… Дзвінок розтяв тишу, немов набридливий будильник. Люба скинула фартух, витерла руки

Морозне повітря різало обличчя, наче голками, та Василь не відчував холоду. Всередині нього все застигло










