Гриценко Іван

Ось адаптований текст у вигляді щоденникового запису: Невірую! Просто не вірю! – кричала Марія, розмахувала руками.

Жінка сміялась, коли я плакав — Та годі тобі вити, як мала дитина! — Ганна різко відвернулась від плити

Ось те щоденниковий запис, адаптований до української культури: Квітень. Розлучилася по-тихому. “

**Щоденниковий запис** Тримаю в руках запрошення на весілля й не вірю власним очам. Золотисті літери

— Що ти несеш, мамо?! — підскочила Оксана, схопившись за спинку стілець. — Яка ще чужа? Я твоя рідна дочка!

Бабця не нас обирала Лидарка Петрівна стояла біля вікна й дивилась, як у дворі граються чужі дітлахи.

**Щоденниковий запис** «Як ти смієш, Марічко?! Як смієш моє весільне плаття надягати?!» — голос Вікторії

Сон, де все стало інакше Олена заварила каву, машинально протерла кухонний стіл, хоч він і так був чистим.

Валентина Михайлівна так різко поставила чашку на блюдце, що чай розли́вся по скатертині. У трубці дзвенів

**Сьогодні я писатиму про маму й сестру** Телефон задзвонив рівно о сьомій ранку, коли Галя ледь встигла