Автор: Гриценко Іван
Мені виповнився 51 рік, коли я почала жити разом із 55-річним вдівцем. Все було майже ідеально, поки

Вечір. Особисті думки. В житті кожному траплялась на очі народна мудрість: «Зустрічають по одягу, а проводжають

«Сюрприз» від колишнього Олеже, зачекай! кричала Олеся у відкрите вікно. Але хлопець її вже не чув.

Моя мати Валентина Петрівна увійшла на кухню і сіла за стіл. «Оксана, спечи капустяний пиріг на вечерю

Я часто думаю про ті часи, сидячи зараз у оновленій головній залі нашої бібліотеки. Пан Коваленко, головний

Татку, чому?! Як ти міг так із мамою?! Ганнуся з подругою Орисею пливли крізь Львівський парк, ніби по

Ще й не виповнилося Оленці вісімнадцяти, як її видали заміж за вдівця з трьома дітьми. Всі гадали на

Дідусь залишив мені стару хату в селі в напівзруйнованому вигляді як спадок, а сестра дістала двокімнатну

Руки тремтіли з такою силою, що я, Олександр, насилу втримав маленький теплий шматочок бурштину.

Стіна з невидимого скла Гроза десятирічної давнини Того вечора небо над Києвом було важким та темно-синім







